1. ORSA у новій реальності

За десять років після запровадження вимоги ORSA цей інструмент став не просто частиною управлінської системи, а ознакою зрілості страховика. Проте зараз його зміст знову змінюється. Регулятор окремо підсумовує ключові вектори: цифровізацію та використання AI — у EIOPA Digitalisation Report (2024); інтеграцію кліматичних ризиків — в EIOPA Opinion (2021) і подальших матеріалах; а Insurance Stress Test 2024 фокусується на макро/геополітичному сценарії як тесті стійкості галузі.У цій новій реальності ORSA перетворюється з інструмента оцінки на платформу прогнозування: вона допомагає не лише бачити ризики, а й передбачати, як вони еволюціонуватимуть у майбутньому.

EIOPA прямо вказує, що очікує від страховиків переходу від статичної, річної ORSA-оцінки до continuous, forward-looking process, який використовує оперативні дані та аналітику в режимі майже реального часу (EIOPA Guidelines on ORSA, 2022). Цей підхід передбачає, що компанії мають забезпечити якість даних, автоматизацію розрахунків і прозорість моделей. ORSA більше не може спиратися лише на минулі показники — вона має відображати динаміку ринку, поведінкові фактори клієнтів, кібер- і кліматичні ризики, які змінюються швидше, ніж звітні періоди.

Європейські страховики вже адаптують свої системи до цих вимог. У Allianz Group SFCR 2024 підкреслюється, що ORSA є невід’ємною частиною бізнес-стратегії і базується на інтегрованій системі збору даних, що дозволяє оперативно оновлювати оцінки ризиків. Zurich Insurance Group SFCR 2023 також підтверджує перехід до моделі, у якій результати ORSA використовуються не лише для нагляду за платоспроможністю, а й для стратегічних і кліматичних сценаріїв.

Цей процес не означає зміну сутності ORSA — вона залишається власною оцінкою ризиків і платоспроможності. Але її форма еволюціонує. Якщо перше покоління ORSA описувало “що сталося”, то ORSA 2.0 пояснює, що може статися і чому. Вона поєднує управлінську культуру з технологічними інструментами, роблячи процес не просто аналітичним, а стратегічним. І саме це — головний виклик для страховиків у найближчі роки, за визначенням EIOPA 2024: перейти від звітування до мислення на випередження.

2. Цифрова ORSA: дані, аналітика і швидкість

У сучасному світі швидкість реакції стає не менш важливою, ніж точність розрахунків. Саме тому ORSA поступово переходить у цифрову площину. Це не просто автоматизація звітів, а глибока трансформація процесу: від ручної аналітики до постійного моніторингу ризиків у режимі “continuous ORSA”.

EIOPA у своїх настановах (2022) прямо зазначає: власна оцінка ризиків і платоспроможності має бути «безперервним, упереджувальним процесом», який спирається на актуальні дані. Регулятор очікує, що компанії забезпечать належну data governance — контроль за якістю, повнотою й достовірністю даних, які використовуються в ORSA. Цей акцент на даних — один із найпомітніших трендів у європейській страховій політиці останніх років.

EIOPA фіксує пришвидшення інтеграції даних, використання хмарних сервісів і AI (зокрема, високу концентрацію хмарних провайдерів і частку використання AI), що опосередковано підштовхує ORSA до єдиної даної бази й керівничих дашбордів. Це підтверджують і SFCR окремих груп (наприклад, в Allianz описано Governance and Controls Dashboard та вбудованість ORSA у планування). Це дозволяє скоротити час підготовки ORSA, підвищити її точність і — головне — зробити результати придатними для використання у стратегічних рішеннях.

У Allianz Group SFCR (2024) описано, що процес ORSA базується на «інтегрованій архітектурі ризик-даних», де аналітичні інструменти дозволяють моделювати наслідки ключових ризиків майже в реальному часі. Цей підхід зменшує часовий лаг між подією та її впливом на оцінку платоспроможності. Zurich Group SFCR (2023) підтверджує схожу тенденцію: компанія використовує автоматизовані платформи для симуляції стресових сценаріїв і оновлення капітальних моделей, що дає змогу реагувати на зміни ринку набагато швидше, ніж у традиційних циклах звітності.

Така цифровізація змінює роль ORSA у компанії. Вона перестає бути лише результатом щорічного аналізу й перетворюється на інструмент постійного управління. У практиці багатьох груп результати ORSA тепер інтегруються в дашборди керівництва, де оновлюються ключові показники ризику (KRI), ліміти SCR і сигнали відхилення від ризик-апетиту. Це дозволяє приймати рішення швидше, на основі живих даних, а не ретроспективних звітів.

Для українських страховиків цей тренд відкриває стратегічну можливість. Цифрова ORSA не потребує складних інвестицій у технології — головне, створити єдиний інформаційний простір, у якому дані з ризиків, фінансів і актуарних моделей поєднуються в одну логіку. Це дозволить не лише виконати вимоги регулятора, а й реально покращити якість управлінських рішень.

3. ESG у рамці ORSA: що додає новий вимір стійкості

Коли EIOPA у 2021 році опублікувала Opinion on the supervision of the use of climate change risk scenarios in ORSA, багато страховиків вперше побачили, що екологічні ризики перестали бути “нефінансовими”. Регулятор прямо зазначив: вплив кліматичних змін повинен бути інтегрований у власну оцінку ризиків і платоспроможності на рівні сценарного аналізу, планування капіталу та стратегічних рішень. Відтоді ESG — екологічні, соціальні та управлінські фактори — поступово стали новим виміром ORSA.

За результатами моніторингу EIOPA, більшість страховиків у периметрі останньої перевірки вже включають кліматичні сценарії до ORSA (на відміну від ситуації у 2021 р.). Це не формальність: компанії перевіряють, як підвищення температури, перехід на зелену енергетику чи зміна регуляторної політики вплинуть на збитковість, капітальні вимоги та вартість активів. EIOPA наголошує, що ці сценарії мають бути “severe but plausible” — серйозними, але реалістичними, і що кліматичні ризики необхідно враховувати у всіх часових горизонтах, а не лише в короткостроковій перспективі.

У Allianz Group SFCR (2024) зазначено, що ESG-фактори стали невід’ємною частиною процесу ORSA, особливо через вплив на інвестиційні портфелі та страхові зобов’язання. Для побудови кліматичних сценаріїв страховики широко використовують рамки NGFS; ці підходи реферуються і матеріалами EIOPA. Подібний підхід описано і в Zurich Insurance Group SFCR (2023): ESG-ризики інтегровані у внутрішні моделі, а результати сценаріїв ORSA враховуються при формуванні стратегічних планів і політик сталого розвитку.

EIOPA підкреслює, що мета не в тому, щоб кожна компанія створила ідеальну кліматичну модель, а щоб ORSA стала рамкою для розмови про стійкість. Це означає не лише вимірювання впливу клімату, а й оцінку готовності компанії реагувати на зміни: диверсифікувати портфель, коригувати перестрахування, переглядати андеррайтингові політики. У цьому сенсі ESG не додає ORSA нової складності — він додає сенсу, перетворюючи її на інструмент управління довгостроковою стійкістю.

Для українських страховиків ця тема стає дедалі актуальнішою. Хоча прямі вимоги до ESG-ризиків поки не встановлені, український ринок рухається в напрямі європейських стандартів. Інтеграція ESG у ORSA може допомогти не лише підготуватись до майбутніх регуляторних вимог, а й зміцнити репутацію компанії в очах міжнародних партнерів і перестраховиків. У сучасних умовах довгострокова платоспроможність дедалі більше залежить не тільки від цифр, а й від здатності компанії мислити екологічно та соціально відповідально.

4. Штучний інтелект і нова аналітика: ORSA як платформа прогнозування

Технології штучного інтелекту поступово змінюють те, як страховики ідентифікують, вимірюють і прогнозують ризики. Ця зміна вже помітна в тому, як ORSA трансформується з інструмента оцінки у платформу прогнозування. Якщо раніше вона відповідала на запитання “чи вистачить капіталу?”, то тепер допомагає зрозуміти “коли і чому він може знадобитись”.

EIOPA у своєму Discussion Paper on Artificial Intelligence Governance Principles (2021) визначає, що використання AI у страхуванні має ґрунтуватися на п’яти ключових принципах: справедливості, прозорості, підзвітності, етичності та управлінні ризиками. Регулятор визнає потенціал машинного навчання у стрес-тестуванні, виявленні трендів та аналізі сценаріїв ORSA, але наголошує, що застосування таких технологій має супроводжуватись чітким контролем моделей і даних. У звіті EIOPA Supervisory Convergence (2023) підкреслено: використання AI може підвищити якість ризикових прогнозів, однак без належного data governance воно створює нові операційні й етичні ризики.

У практиці великих страховиків це вже не теорія. Allianz Group SFCR (2024) повідомляє, що компанія застосовує аналітичні алгоритми для виявлення трендів у збитковості, прогнозування сценаріїв ринку капіталів і підготовки вхідних даних для ORSA. Zurich Insurance Group SFCR (2023) зазначає, що машинне навчання використовується для моніторингу ризиків і моделювання макроекономічних показників, які впливають на SCR. Ці системи не замінюють аналітиків, але дозволяють їм працювати з більшими масивами даних швидше й точніше.

OECD у звіті “Artificial Intelligence in Insurance” (2023) підкреслює, що AI відкриває для страховиків нові можливості у прогнозуванні ризиків і капітальних потреб, проте потребує створення надійних етичних і регуляторних рамок. Це означає, що майбутнє ORSA — не лише у швидкості розрахунків, а у здатності пояснити, як саме алгоритми формують оцінку ризику. Прозорість моделей стає новим стандартом довіри між компанією, регулятором і клієнтами.

Для українських страховиків цей тренд поки перебуває на старті. Проте досвід ЄС демонструє: навіть базові алгоритми прогнозування можуть допомогти значно покращити якість ORSA. Наприклад, автоматичний аналіз трендів за історією збитковості чи ринкових показників дозволяє виявляти нові сценарії раніше, ніж вони потраплять до звіту. Штучний інтелект не замінює професійного судження, але допомагає зробити його більш обґрунтованим.

Отже, ORSA 2.0 — це не лише про цифрові дані, а й про цифрове мислення. Коли аналітика стає проактивною, а не реактивною, оцінка перетворюється на систему раннього попередження, здатну захищати бізнес не лише від минулих ризиків, а й від тих, що лише формуються.

5. ORSA як модель майбутнього: технології, культура, довіра

За останні роки ORSA пройшла шлях від інструмента звітності до центрального елементу управління ризиками. Вона стала тією точкою, де перетинаються три виміри — технології, культура й довіра. Саме це поєднання визначає, якою буде страхова галузь у найближче десятиліття.

EIOPA Supervisory Convergence Report (2023) підкреслює, що цифровізація та сталий розвиток змінюють характер ризиків швидше, ніж будь-які нормативні зміни. Регулятор очікує, що страховики зможуть не просто адаптуватися до цих умов, а використовувати власну оцінку ризиків як систему раннього попередження. У EIOPA Digitalisation Market Monitoring Report (2024) прямо зазначено, що ефективна інтеграція даних, штучного інтелекту та ESG-факторів у процес ORSA стане одним із головних критеріїв наглядової зрілості компаній.

Європейські групи вже формують цю нову парадигму. У Allianz Group SFCR (2024) зазначено, що цифровізація ORSA дає змогу “посилити взаємозв’язок між аналітикою, ризик-апетитом і стратегічними цілями”. У Zurich Group SFCR (2023) ORSA описується як “інтегрований процес стратегічного прийняття рішень, що охоплює фінансові, нефінансові та сталості ризики”. Таким чином, ORSA поступово перетворюється на своєрідний «нервовий центр» управління компанією — процес, який об’єднує дані, людей і принципи відповідального бізнесу.

Але навіть у найсучаснішій цифровій системі саме культура ризик-менеджменту залишається ядром. Технології можуть пришвидшити розрахунки, однак лише люди здатні зробити процес усвідомленим і етичним. EIOPA у своїх публікаціях наголошує: цифровізація і AI не замінюють професійного судження, а мають його підсилювати — саме так окреслюється роль людини в AI-governance для страхування. І саме тому майбутнє ORSA — не у виборі між людиною та алгоритмом, а у їхньому партнерстві.

Для українських страховиків ця трансформація відкриває унікальну можливість: увійти в нову епоху ORSA без інерції минулих практик. Ми маємо шанс одразу будувати систему, яка поєднує технологічну швидкість із людською відповідальністю, цифрову прозорість із професійною етикою. У цьому сенсі ORSA стає не просто регуляторною вимогою, а мовою довіри — між компанією, регулятором і суспільством.

Місток до подальших матеріалів:
Наступна стаття логічно продовжить тему — «ORSA як управління довірою: як власна оцінка ризиків формує репутаційний і ESG-капітал страховика». У ній ми розглянемо, як ORSA допомагає будувати довіру інвесторів, партнерів і клієнтів — новий вимір стійкості, який виходить за межі звітності.

Сергій Бабич