Вчора онлайн ресурс Commercial Risk опублікував інтерв’ю з президентом FERMA Філіпом Котелем, присвячене підсумкам першого року його роботи та планам Федерації європейських асоціацій ризик-менеджменту на наступні дванадцять місяців. На перший погляд, звичайна розмова про діяльність професійної організації: зустрічі з національними асоціаціями, спільні заходи, освітні проєкти, розвиток партнерств, але через усе інтерв’ю проходить думка, яка, на мій погляд, значно ширша за діяльність FERMA: ризик-менеджмент стає сильнішим тоді, коли професійний досвід перестає залишатися досвідом окремої людини, компанії чи країни. Не випадково головною темою свого президентства Котель обрав принцип «разом сильніші», а одним із пріоритетів FERMA називає створення більш пов’язаної європейської спільноти ризик-менеджерів.

У ризик-менеджменті взагалі є певний парадокс. Ми постійно говоримо про необхідність вчитися на досвіді, аналізувати події, накопичувати інформацію про ризики та використовувати її для прийняття майбутніх рішень, але професійний досвід самих ризик-менеджерів дуже часто залишається замкненим усередині організації. Хтось уже проходив складний шлях побудови системи ризик-апетиту, хтось намагався перетворити формальний реєстр ризиків на робочий управлінський інструмент, хтось шукав спосіб змусити ключові індикатори ризику працювати як раннє попередження, а не як чергову таблицю для звіту, хтось пережив серйозний кіберінцидент або перебудовував систему після зауважень регулятора. Через рік інша компанія стикається з тією самою проблемою — і нерідко починає вирішувати її практично з нуля.

Тому особливо цікавою в інтерв’ю видається ідея FERMA не просто посилювати контакти між національними асоціаціями, а створювати механізми постійного обміну знаннями та кращими практиками. Логіка дуже проста: якщо певний підхід уже працює в одній країні або компанії, іншим не обов’язково повторювати весь шлях його пошуку — досвід можна вивчити, критично оцінити і адаптувати до власних умов, причому слово «адаптувати» тут принципове. Професійний обмін не означає копіювання чужої політики управління ризиками, чужої матриці чи набору ключових індикаторів. Бізнес-моделі, законодавство, масштаби компаній і ризикові профілі відрізняються. Цінність чужого досвіду полягає не в готовому шаблоні, а в можливості побачити, як інший ризик-менеджер вирішував подібну проблему, що в нього спрацювало, що не спрацювало і чому.

Професійна спільнота — це більше, ніж конференції

Мабуть, одна з проблем нашого сприйняття професійних асоціацій полягає в тому, що їхню діяльність легко звести до конференцій, навчання, сертифікації та професійних знайомств. Усе це важливо, але потенційна роль професійної спільноти значно ширша  —  вона може бути своєрідною системою накопичення професійної пам’яті, у якій досвід окремих людей і компаній поступово перетворюється на знання, доступне іншим. FERMA, наприклад, планує розвивати централізовану платформу для поширення знань між національними асоціаціями, а паралельно залучає молодих ризик-менеджерів із різних країн до спільної роботи над реальними проєктами.

Для ризик-менеджменту це особливо важливо, тому що далеко не все можна вивчити зі стандарту або підручника. ISO 31000 пояснить принципи і процес управління ризиками, нормативні документи встановлять вимоги, внутрішня методологія визначить процедури, але жоден із цих документів не розповість, як переконати керівника бізнес-підрозділу, що він є власником ризику, а не постачальником інформації для ризик-менеджера; що робити, коли формально всі ліміти дотримуються, але профіль ризику очевидно погіршується; як пояснити Правлінню різницю між ризик-апетитом і набором лімітів або як побудувати звітність, яку керівництво справді використовуватиме для прийняття рішень. Такі знання значною мірою народжуються з практики, помилок і професійних дискусій.

І тут з’являється ще одна важлива перевага професійної спільноти — можливість побачити власну практику збоку. Коли певний підхід роками використовується всередині однієї компанії, він поступово починає сприйматися як природний і єдино можливий. Розмова з колегами з іншої організації, галузі або країни іноді виявляє, що ту саму проблему можна вирішувати зовсім інакше. Для ризик-менеджера така можливість особливо цінна: його професійна функція якраз і полягає в тому, щоб ставити під сумнів звичні припущення та допомагати організації бачити те, що може залишатися непомітним усередині усталених процесів.

Від обміну знаннями — до голосу професії

Є й інший вимір професійної спільноти. Котель звертає увагу на досить очевидний зв’язок: чим краще координуються професійні асоціації, тим вагомішим стає їхній голос у діалозі з бізнесом, страховим ринком та тими, хто приймає політичні рішення. Для окремого ризик-менеджера складно впливати на те, як бізнес розуміє його професію, які компетенції від неї очікує або як формується регуляторне середовище. Професійна спільнота здатна перетворювати десятки окремих думок на аргументовану позицію професії.

Для України цей аспект, як на мене, особливо актуальний. Ризик-менеджмент як окрема професійна функція у багатьох секторах ще продовжує формуватися, компанії перебувають на дуже різних рівнях зрілості, а регуляторні зміни часто відбуваються швидше, ніж накопичується практика їх застосування. За таких умов можливість обговорювати не лише те, що написано у нормативному документі, а й те, як ця вимога реально працює в компанії, може мати величезну практичну цінність, причому корисним є не тільки успішний досвід. Розповідь про рішення, яке не спрацювало, іноді заощаджує колезі значно більше часу, ніж презентація чергової «кращої практики».

Не починати щоразу з нуля

Напевно, у цьому й полягає головна цінність професійної спільноти  — не в тому, щоб усі користувалися однаковими методиками, однаково визначали ризик-апетит або будували однакові карти ризиків, навпаки, різний досвід і різні підходи роблять таку спільноту корисною. Її цінність у тому, щоб кожному наступному ризик-менеджеру не доводилося проходити весь шлях від самого початку.

Зрілість ризик-менеджменту тому визначається не лише тим, скільки знає окремий фахівець і наскільки добре побудована система в окремій компанії, але й залежить і від здатності професії накопичувати досвід, критично його осмислювати та передавати між людьми, компаніями, галузями й країнами. Мабуть, у цьому сенсі формула FERMA «разом сильніші» описує не тільки завдання професійної асоціації. Вона досить точно описує один із механізмів розвитку самого ризик-менеджменту.

Докладніше за посиланням

Сергій БАБИЧ