Згідно з останніми публікаціями МТСБУ, ринок ОСЦПВ стрімко цифровізується: 99% електронних договорів, кваліфіковані електронні підписи, скасування державного регулювання тарифів. На цьому тлі ризик-менеджерам страховиків і Бюро слід переосмислити підходи до оцінки фінансової стійкості портфелів. У цій статті розглянемо основні ризики цифровізації та окремо проаналізуємо потенційну загрозу демпінгу, що може стати критичним чинником нестабільності на ринку.

        Зважаючи на цифровізацію ринку ОСЦПВ, зокрема значне зростання частки електронних договорів, впровадження кваліфікованих електронних підписів та скасування державного регулювання тарифів, виникають ризики, які мають зацікавити ризик-менеджерів страхових компаній. Ось кілька з них:

1. Кібератаки та шахрайство з полісами
   f(X): вплив на витрати на врегулювання, репутаційні втрати, регресні позови.
   ➤ Збільшення кількості електронних договорів підвищує вразливість до кібератак, фішингу та підробки полісів.
   Використання кваліфікованих електронних підписів потребує захищених каналів передачі даних та надійної автентифікації користувачів.
   Існує ризик появи фальшивих електронних полісів або сайтів-клонів страхових компаній, що може призвести до фінансових втрат та зниження довіри споживачів.
   Без належного контролю з боку поліції та інших органів можливе використання недійсних або фальшивих полісів.

➤ Цифрові ризики також можуть ускладнити процес верифікації полісів під час врегулювання, що призведе до затримок та збільшення витрат на обробку заяв.

2. Ціновий демпінг після скасування тарифного регулювання
   f(X): технічний результат продукту
   ➤ В умовах вільного ціноутворення можливе встановлення тарифів, які не відповідають реальному ризику, що може призвести до збитків для страховиків.

➤ Особливу увагу слід приділити ризику adverse selection — залучення клієнтів із вищим ризиком через нижчі ціни.

3. Зростання кількості незастрахованих водіїв
   f(X): кількість незабезпеченого транспорту, збитковість
   ➤ Незважаючи на цифровізацію, існує ризик, що питома вага водіїв, які не будуть укладати договори ОСЦПВ, буде залишатися значною, що може призвести до збільшення регламентних виплат з боку МТСБУ за таких водіїв.
4. Перевантаження ІТ-систем або збої в онлайн-продажах
   f(X): кількість укладених договорів, доступність клієнтського сервісу
   ➤ Особливо критично в пікові моменти, може викликати масові відмови або втрату клієнтів.
   Збої в роботі систем можуть призвести до неможливості укладення договорів або їх втрати.
   Використання КЕП може ускладнити процес укладання договорів для деяких клієнтів та створити технічні труднощі для страховиків.
5. Зміни в поведінці клієнтів
   f(X): ймовірність неякісного обслуговування, частота подій
   ➤ Зростання популярності електронних полісів змінює очікування клієнтів щодо швидкості та зручності обслуговування.
   Необхідність адаптації процесів врегулювання збитків до нових каналів комунікації.

➤ Цифрові клієнти очікують миттєвої обробки звернень; затримки можуть спричинити втрату лояльності та збільшення скарг.

6. Зміни в судовій практиці щодо електронних доказів/полісів
   f(X): середній збиток по справі
   ➤ Рішення судів щодо легітимності е-полісів, підписів, або доказів може призвести до хвостових збитків.
   Зміни в судовій практиці можуть призвести до збільшення розміру страхових виплат, що вплине на фінансову стабільність страховиків.
   Зміни в законодавстві та нормативних актах можуть створити додаткові вимоги до страховиків, що потребуватиме адаптації процесів та систем.
7. Інформаційна безпека та відповідність GDPR/ЗУ “Про захист персональних даних”
   f(X): штрафи, репутаційні втрати, втрати баз даних
   ➤ Обробка великої кількості персональних даних в електронному вигляді підвищує ризик витоку інформації.
   Необхідність впровадження заходів для захисту даних відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Таким чином, кожен із зазначених ризиків потребує глибокого аналізу, з урахуванням взаємозв’язків між технологічними, поведінковими та регуляторними змінами.

        Спробуємо  окремо проаналізувати ризик № 2 “Ціновий демпінг після скасування тарифного регулювання”.

       Ціновий демпінг — це дуже “вибуховий” ризик, бо на перший погляд він виглядає як комерційна стратегія, а насправді часто є невидимим шляхом до системного збитку в портфелі.

Демпінг — це зниження ціни без достатнього врахування ризику, тому ключове:

f(X) = технічний результат = премії – виплати – витрати

І демпінг прямо б’є по:

• преміях — бо їх стає менше;
• частоті подій — бо в портфель заходять гірші ризики (adverse selection);
• збитках — бо через зниження тарифу нема маржі безпеки для покриття волатильності;
• збитковості клієнтів, які приходять “на ціну”.

         Чи присутній наразі на ринку демпінг  як системне явище? Спробуємо дослідити.

За інформацією МТСБУ, у 1 кварталі 2025 року:

• Середня премія по ОСЦПВ становила — 2 975 грн.
• Середня виплата становила — 37 790 грн.

      Зрозуміло, що премії першого кварталу були нараховані за новими правилами ціноутворення, тоді як виплати першого кварталу здійснювалися по полісах, які були продані по регульованих тарифах. Але для простоти побудови моделі будемо це ігнорувати.  За інформацією  МТСБУ, у 2023 році середнє зростання  показника виплат  «щоквартально становило близько 30–40%. Поточні темпи зростання у 2025 році дещо помірніші, однак середній розмір виплати за страховим випадком продовжує зростати».

       Зробимо ручну оцінку для 3 сценаріїв із зростанням середнього збитку на 10%, 20% і 30% щокварталу — з такими фіксованими умовами для умовного страховика:

• кількість реалізованих полісів: 25 000 на квартал × 4 = 100 000 шт.
• премія: 2 975 грн/поліс
• частота страхових випадків: 3.0% → 750 подій на квартал
• витрати на ведення справ (у тому числі КВ): 40%
• базовий середній збиток (Q1): 37 790 грн

Оцінка по кожному сценарію

🔹 Сценарій А: +10% щокварталу

🔹 Сценарій B: +20% щокварталу

🔹 Сценарій C: +30% щокварталу

Висновки:

• При +10% інфляції на квартал — продукт стійко прибутковий.
• При +20% — ще тримається, але Q4 вже негативний.
• При +30% — продукт вже на межі збитковості, з сильним мінусом у другій половині року.
• За умови, що частота страхових випадків і витрати стабільні.

      На наш погляд, з урахуванням зазначених вище припущень, які були застосовані при побудові моделі, станом на зараз не вбачається ознак  демпінгу як системного явища на ринку ОСЦПВ (зрозуміло, що при використанні інших показників, наприклад, такого сильного драйверу, як частота страхових випадків, результати моделі можуть бути іншими, як і наші висновки). Водночас окремі сегменти або регіони можуть демонструвати локальні прояви демпінгу, тому регулярний моніторинг структури портфеля залишається критично важливим. Разом з тим,  проведений аналіз має привернути увагу керівників страховиків до необхідності вивчення питання про корегування розміру  страхових премій. Кожна компанія має свої базові показники, зокрема щодо обсягу продажів, частоти подій, КВ, збитковості тощо, і, зрозуміло, приймає свою стратегію подальших кроків на ринку. Ми лише намагалися показати ризик-менеджерам один з варіянтів дослідження поведінки компанії, зокрема на ринку ОСЦПВ.

Ключові висновки для ризик-менеджерів:

1. Цифровізація ринку ОСЦПВ створює нову хвилю ризиків, пов’язаних із кібератаками, шахрайством, змінами поведінки клієнтів та ІТ-збоями — всі вони мають пряму фінансову проекцію через f(X).
2. Скасування тарифного регулювання активізує ризик демпінгу, що може непомітно перетворити прибутковий портфель на системно збитковий — особливо за умов високої конкуренції та зростаючих виплат.
3. Навіть при помірному зростанні збитків (20–30%/квартал), продукт ОСЦПВ втрачає фінансову стійкість у другій половині року — без відповідного корегування тарифів або портфельної політики.
4. Регулярне симуляційне моделювання на основі внутрішніх даних компанії — критично важливе. Середньоринкові показники можуть не відображати специфіку конкретного портфеля.
5. Необхідно сформувати «антикрихку» стратегію на випадок tail-ризиків, таких як зміни в судовій практиці, хвиля фальшивих електронних полісів чи масові кібератаки на фронтові сервіси.

 “Ключові висновки щодо ризиків цифровізації ОСЦПВ”:

5 кроків для страховиків на ринку ОСЦПВ у 2025 році:

1. Робити регулярне симуляційне моделювання технічного результату (f(X))
   ➤ Моделювати вплив зміни частоти, збитковості, інфляції та цінових стратегій на прибутковість.
2. Переглянути тарифну політику на основі реальної волатильності виплат
   ➤ Забезпечити маржу безпеки навіть у сценаріях зростання виплат на 20–30% квартал.
3. Посилити кібербезпеку і контроль за електронними підписами та полісами
   ➤ Захистити продажі й врегулювання від підробок, витоків та атак.
4. Адаптувати клієнтські сервіси до очікувань цифрового споживача
   ➤ Спрощувати процедури укладення договорів та врегулювання для підвищення лояльності.
5. Підготувати сценарні плани на випадок tail-ризиків (суди, регреси, витоки даних)
   ➤ Регулярно оновлювати політики реагування і відновлення після криз.

.

Що варто зробити вже сьогодні:

      Оцінюйте реальні драйвери ризику через f(X), моделюйте волатильність технічного результату та перевіряйте стійкість своїх тарифів проти сценаріїв інфляції і демпінгу. Ринок змінюється швидше, ніж з’являються нові правила. Лише активне управління невизначеністю забезпечить стійкість у цифрову епоху.