- Вступ: чому тема критична саме зараз
Коли Нацбанк у своїй «Білій книзі» вперше заговорив про ESG для страховиків, у багатьох це викликало змішану реакцію. З одного боку — зрозуміло, що «зелений порядок денний» нікуди не дінеться, і ми так чи інакше будемо інтегрувати його в ризик-менеджмент. З іншого — документ написаний широкими мазками: є вектори, є ключові слова, але немає конкретних чеклістів чи формулювань на кшталт «робіть ось так».
І саме це, як не дивно, відкриває для українських страховиків вікно можливостей. Адже поки немає жорстких регламентів, ми можемо не чекати «згори», а почати будувати власні методики, спираючись на міжнародний досвід. Логіка проста: НБУ не винаходитиме велосипед, а швидше за все «позичатиме» рамки, які вже працюють у світі. Це означає, що орієнтиром для нас є глобальні стандарти — TCFD, UN PRI, таксономія ЄС, стандарт зелених облігацій.
По суті, питання стоїть так: або ми чекаємо, поки вимоги прийдуть у вигляді постанов і тоді аврально намагаємося «наздогнати», або вже зараз аналізуємо, що реально працює у світі, і адаптуємо ці практики під український ринок. У другому випадку ми отримуємо конкурентну перевагу: приходить регулятор, а у вас уже є напрацьовані сценарії, методики й дані.
- Міжнародні стандарти як глобальний орієнтир
Щоб зрозуміти, куди рухатиметься НБУ, достатньо подивитися на ті стандарти, які вже стали «мовою спілкування» для регуляторів та інвесторів у світі. Їх не так багато, але кожен має свою спеціалізацію і разом вони утворюють цілісну рамку.
2.1. TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures)
Це сьогодні «золотий стандарт» кліматичної звітності. Його створила Рада з фінансової стабільності ще у 2017 році, і з того часу TCFD став обов’язковим для компаній у Британії, Японії, Новій Зеландії, а також поступово впроваджується в ЄС.
Уся логіка TCFD тримається на чотирьох блоках: Governance, Strategy, Risk Management, Metrics & Targets. Для страховиків ключова частина — сценарний аналіз кліматичних ризиків. Тобто не просто розповісти про «зелені» ініціативи, а показати, як бізнес-модель переживе, наприклад, світ із +2°C чи світ із хаотичним переходом на низьковуглецеву економіку.
Для нас це означає: ORSA майбутнього без сценарного аналізу у кліматичній частині просто не пройде.
2.2. UN PRI (Principles for Responsible Investment)
Це шість принципів, які змінюють філософію інвестування. Підписавши PRI, компанія зобов’язується враховувати ESG-фактори у своїх інвестиційних рішеннях. Для великих страхових груп це не питання репутації, а вимога ринку: інституційні інвестори все частіше запитують, чи ви «в грі».
Для українських страховиків це може здаватися далеким. Але на практиці все простіше: ми вже зараз розміщуємо резерви в облігаціях, депозитах, іноді в корпоративних паперах. У майбутньому до цього додасться ще один шар: чи відповідають ці інструменти ESG-критеріям?
2.3. EU Taxonomy
Тут мова йде про те, що можна вважати «зеленою» діяльністю. Це дуже технічний документ, але його значення величезне: він визначає, які проекти можуть вважатися «сталими» і які компанії мають право заявляти, що їхній бізнес — «зеленого» кольору.
Для страховиків це означає дві речі:
- Інвестиції — бо в портфелі мають з’являтися «таксономічно зелені» інструменти.
- Продукти — бо страхування певних видів діяльності може отримати «плюсик» або «мінусик» у регулятора чи інвесторів залежно від відповідності таксономії.
2.4. EU Green Bond Standard
Це ще один шматок пазлу — фінансування. Стандарт визначає, які облігації можна вважати «зеленими» і які вимоги до звітності має виконати емітент. Для великих європейських страховиків це вже реальність: вони активно купують green bonds і тим самим показують, що їхній інвестпортфель «сталий».
Для українського ринку це поки що перспектива. Але якщо ми хочемо інтегруватися в європейську фінансову систему, то green bonds стануть природним напрямом для розміщення резервів у майбутньому.
- Як це працює у світі (короткі приклади)
Міжнародні стандарти звучать абстрактно, доки не подивишся, як вони працюють у реальних кейсах. І тут є кілька показових історій.
Британія.
Фінансовий регулятор PRA зобов’язав усіх великих страховиків звітувати за TCFD. Це не «поради», а конкретні вимоги. Компанії мають показати, які сценарії кліматичних ризиків вони використали, які наслідки ці сценарії матимуть для капіталу, тарифів та інвестицій. PRA прямо наголошує: якщо сценарії не «прошиті» у бізнес-планування, роботу доведеться переробляти.
ЄС.
Тут стандарти працюють у «зв’язці»: таксономія + CSRD (нова директива про нефінансову звітність). Великі страхові групи тепер зобов’язані показувати, який відсоток їхніх інвестицій і продуктів відповідає таксономії. Це означає, що не можна просто говорити «ми за сталий розвиток» — треба довести цифрами, наскільки ваш портфель «зелений».
Страхові групи.
Великі гравці, як-от Allianz, AXA чи Swiss Re, давно підписали UN PRI. Для них це не лише репутаційне питання, а й конкретні бізнес-рішення: наприклад, виключення з портфеля компаній, що займаються вугільною генерацією, або поступове підвищення частки інвестицій у green bonds.
Ці приклади показують одну просту річ: стандарти — це не декларації, а інструменти, які реально змінюють поведінку компаній. Спочатку — у звітності, але дуже швидко — у продуктах, тарифах та інвестиціях.
- Що, ймовірно, прийде в Україну
НБУ у «Білій книзі» вже дав сигнал: ESG стане частиною регуляторних вимог для страховиків. Але яким саме буде цей «ESG-кодекс по-українськи»? Найімовірніший сценарій — екстраполяція міжнародних рамок, адаптованих до нашого ринку.
- ORSA зі сценаріями кліматичних ризиків
Тут «натхнення» беруть із TCFD та NGFS. ORSA майбутнього включатиме не тільки фінансові сценарії, а й кліматичні: «гарячий світ», «хаотичний перехід», «помірна трансформація». Тобто кожен страховик має показати, як виглядатиме його портфель у цих умовах і які управлінські дії заплановані.
НБУ у «Білій книзі» також підкреслює: Україна неминуче рухається до європейських стандартів звітності — від CSRD із принципом подвійної суттєвості до регламенту SFDR. Це широка рамка для всього фінансового сектору. Але для страховиків ключовим сигналом стала Директива (ЄС) 2025/2, що вже діє і змінює Solvency II: відтепер ESG-ризики, а передусім кліматичні сценарії, стають обов’язковим елементом управління. І саме за цим критерієм у найближчі роки оцінюватимуть стійкість українських компаній. Для України це сигнал: у найближчій перспективі саме ці норми визначатимуть формат ORSA, підходи до звітності та методи оцінки стійкості бізнес-моделей страховиків.
- ESG у інвестиційній політиці
Логіка UN PRI і таксономії ЄС: якщо ви управляєте резервами, мусите враховувати ESG-фактори. Це означає, що в майбутньому регулятор може запитати: а чи оцінює компанія ESG-профіль емітентів облігацій, у які вкладає резерви?
- Нефінансова звітність
За прикладом CSRD у ЄС, українським страховим групам, а згодом і меншим компаніям, доведеться розкривати нефінансову інформацію: екологічні показники, соціальну політику, стандарти управління. Починати це може бути добровільно, але тренд очевидний.
- Фокус на пропорційність
НБУ навряд чи вимагатиме від невеликої компанії таких же складних ESG-звітів, як від міжнародної групи (як же я на це сподіваюся!). Але мінімальні кроки (сценарний аналіз, дані по портфелю, політика інвестицій) стануть обов’язковими для всіх.
Отже, ми фактично бачимо картину майбутнього: у регуляторному меню буде TCFD (сценарії), UN PRI (інвестиції), Taxonomy (класифікація активів), Green Bond Standard (можливості для інвестування).
- Що це означає для українських страховиків
Тут важливо чітко розмежувати: є загальні слова про «ESG як майбутнє», а є конкретні кроки, які вплинуть на роботу кожної компанії.
По-перше, регуляторний аспект. Готуйтеся до того, що ORSA має включати кліматичні сценарії. Це не «можливо колись», а реальність найближчих років. Так само у політиці інвестування з’являться вимоги враховувати ESG-профіль активів.
По-друге, стратегічний аспект. ESG перестає бути справою лише compliance-відділу. Це вже зона відповідальності CRO і правління. Тобто питання «як ми враховуємо кліматичні ризики» чи «які в нас соціальні політики» стане не частиною PR, а темою обговорень наглядової ради.
По-третє, бізнес-аспект. У попередніх статтях серії ми вже детально говорили, як ESG зачіпає андеррайтинг, перестрахування та інвестиційну політику. Тут лише нагадаю ключове: ESG-стандарти не оминуть і об’єднання страховиків. Ба більше, саме вони можуть стати «тестовим полігоном» для нових підходів.
Тобто висновок простий: навіть якщо вимоги ще не формалізовані, страховик, який сьогодні почне інтегрувати ESG у процеси, завтра отримає фору.
Хотів би також підкреслити, ESG стосується не лише окремих страхових компаній, а й об’єднань. Бо, на мій погляд, в МТСБУ та Ядерному пулі ESG-фактори теж будуть «вшиті» НБУ у регуляторний та операційний контекст.
МТСБУ.
У Бюро акумулюються величезні фінансові ресурси — фонди захисту потерпілих, фонди гарантійних виплат. Уже завтра керівництву МТСБУ можуть поставити запитання: як інвестуються ці гроші? Чи відповідають вони ESG-критеріям? Чи враховується кліматичний сценарний аналіз у фінансовому плануванні? Крім того, ESG може впливати й на тарифну політику ОСЦПВ: наприклад, через урахування «екологічного профілю» транспортних засобів.
Ядерний страховий пул України.
Для цього об’єднання ESG ще більш чутливе. Мова йде не лише про фінанси, а й про екологічні та соціальні ризики ядерної енергетики. Тут стандарти TCFD та таксономія ЄС прямо вказують: страхування ядерних ризиків має супроводжуватися оцінкою сценаріїв, прозорістю та відповідальністю. У майбутньому пул може стати вітриною того, як українські страховики інтегрують ESG на практиці.
Таким чином, об’єднання страховиків — це не «виняток» із ESG-правил, а радше майданчик для їхнього випробування. І від того, як швидко ці інституції адаптуються, залежить репутація усього ринку.
- Висновки
Український страховий ринок зараз стоїть на роздоріжжі. «Біла книга» НБУ окреслила напрям, але не дала детальних інструкцій. І це не недолік, а шанс: ми можемо використати час, щоб самим сформувати підхід, який завтра стане стандартом.
Міжнародна практика підказує, що орієнтиром стануть чотири ключові рамки: TCFD (сценарії та прозорість кліматичних ризиків), UN PRI (відповідальне інвестування), Європейська таксономія (класифікація зелених активів), EU Green Bond Standard (правила фінансування сталих проектів). Вони вже працюють у ЄС і Великій Британії, а отже з високою ймовірністю будуть екстрапольовані на Україну.
Для страховиків це означає три речі:
- Регуляторно — ORSA зі сценаріями, політика інвестування з ESG-фільтрами, нефінансова звітність.
- Стратегічно — ESG піднімається на рівень правління та CRO.
- Бізнесово — змінюються тарифи, умови, портфель інвестицій і перестрахування.
Ключ у тому, щоб почати не завтра, а сьогодні. Бо ті, хто підготуються заздалегідь, сприймуть майбутні вимоги як еволюцію, а не як стрес-тест.
Сергій Бабич