4. Інтеграція KRI в систему управління ризиками

       Навіть найкраще сформульовані KRI не матимуть цінності, якщо вони не інтегровані у внутрішні процеси компанії. Ефективна система моніторингу ризиків повинна забезпечувати безперервний цикл вимірювання, оцінки, реагування та вдосконалення, де KRI відіграють ключову роль.

4.1. Вбудовування у процеси управління

KRI мають бути вбудовані у такі ключові елементи Risk Management Framework:

• Моніторинг ризиків: Регулярне відстеження KRI дозволяє оцінювати зміни у ризиковому профілі та виявляти нові загрози.
• Оцінка ефективності контролів: Показники допомагають виявити, чи справляються контрольні механізми зі своєю функцією.
• Процеси прийняття рішень: Інформація про динаміку KRI може використовуватись при затвердженні нових продуктів, зміні стратегій або реструктуризації.
• Ескалація ризиків: Якщо індикатор переходить у критичну зону, це має автоматично запускати попередньо визначений сценарій реагування.

4.2. Періодичність та відповідальність

Кожен KRI повинен мати:

• Власника індикатора (indicator owner) — особу або підрозділ, відповідальний за збір, аналіз і звітування.
• Чітку періодичність оновлення — щомісяця, щокварталу або в режимі реального часу (наприклад, для кіберризиків).
• Зв’язок з реальними бізнес-процесами — щоб не виникало відірваності показника від операційної реальності.

4.3. Інформаційна інфраструктура

Для забезпечення ефективності роботи з KRI бажано:

• Автоматизувати збір і обробку даних, інтегруючи KRI з ERP-, CRM-, HRM- та іншими системами.
• Використовувати централізовані платформи для управління ризиками, де можна відстежувати KRI у динаміці.
• Візуалізувати дані — за допомогою дашбордів, heat maps та інтерактивних звітів, що надають швидкий огляд стану ризиків.

 Приклад дашборду:

• Статус KRI (зелений / жовтий / червоний)
• Тренд зміни (зростання / спадання / стабільність)
• Порівняння з Risk Appetite
• Коментар або план дій (якщо значення критичне)

 4.4. Ескалація та реакція

Ескалаційна процедура — це заздалегідь визначена реакція на досягнення певного рівня ризику:

4.5. Регулярний перегляд та вдосконалення

KRI не є статичними — вони мають:

• Переглядатися щонайменше раз на рік або після інцидентів.
• Адаптуватися до змін в оточенні, стратегії, технологіях.
• Бути частиною навчання персоналу та культури управління ризиками.

Таким чином, інтеграція KRI — це не технічне завдання, а стратегічний процес, що підвищує проактивність компанії у виявленні загроз та прийнятті рішень на основі ризиків.

5. KRI у страховій сфері

Страхові компанії, особливо у сфері non-life страхування, стикаються з широким спектром ризиків: андеррайтинговими, актуарними, операційними, юридичними, регуляторними. У цьому контексті роль KRI є ключовою — вони допомагають не лише оцінити стабільність бізнесу, але й своєчасно ідентифікувати загрози фінансовій стійкості.

5.1. Особливості застосування KRI у страхуванні

Галузева специфіка KRI у non-life страховика включає:

• Високу залежність від преміального потоку та збитковості портфеля.
• Наявність значних технічних резервів, чутливих до оцінок.
• Потенційні репутаційні ризики у випадку масових відмов у виплатах.
• Регулярні регуляторні перевірки та високий рівень нормативного контролю.

5.2. Приклади KRI для ключових функцій

 5.3. Вимоги НБУ до KRI

Відповідно до Постанов НБУ № 153 та № 194, страхові компанії зобов’язані:

• Забезпечити наявність системи моніторингу ключових показників ризику, пов’язаних з внутрішніми процесами, контрагентами, активами.
• Визначити порогові значення для індикаторів, пов’язаних із реалізацією ризиків (операційних, інформаційних, страхових, ринкових тощо).
• Забезпечити наявність процедур ескалації у разі досягнення критичних значень.
• Надати регулярну звітність наглядовій раді, виконавчому органу та відповідальним підрозділам.

Важливо, щоб система KRI підтримувала ORSA (Own Risk and Solvency Assessment) та використовувалась у формуванні профілю ризику компанії. Таким чином, для страхових компаній KRI — не лише інструмент управління, а й індикатор відповідності регуляторним вимогам та фінансової надійності компанії в очах клієнтів і регулятора.

6. Приклади KRI з практики

       Щоб система KRI була дієвою, важливо не лише ідентифікувати відповідні індикатори, а й задати для них чіткі формули розрахунку, порогові значення та логіку інтерпретації. У таблиці нижче наведено узагальнений перелік індикаторів, які можуть застосовуватися страховиками для моніторингу ключових ризиків.

Таблиця прикладів KRI

            Як використовувати цю таблицю на практиці:

1. Формалізувати: У політиках зафіксувати перелік KRI, відповідальних осіб та періодичність моніторингу.
2. Автоматизувати: По можливості, інтегрувати дані з облікових систем для регулярного оновлення.
3. Візуалізувати: Використовувати дашборди з умовним форматуванням за кольорами зон.
4. Реагувати: Забезпечити наявність процедур дій для кожної «червоної» ситуації.

7. Що робити при перевищенні KRI?

Вихід за межі допустимого значення повинен запускати механізм:

• Виявлення та фіксація факту.
• Повідомлення відповідального підрозділу.
• Аналіз причин.
• Розробка плану дій.
• Моніторинг виконання.

Цей сценарій має бути описаний у Політиці управління ризиками та інтегрований з політиками внутрішнього контролю, ІТ-безпеки, врегулювання.

8. Поради для впровадження

• Почніть із 5–10 індикаторів по найкритичніших напрямках.
• Визначте значення за останні 12 місяців — це база для зон ризику.
• Домовтеся з підрозділами про відповідальних за збір і контроль KRI.
• Переглядайте значення хоча б щоквартально.
• І головне — не ігноруйте «жовті» сигнали: саме вони допомагають уникнути «червоних».

KRI — це не просто вимога регулятора. Це — ваш компас в океані ризиків. І чим точніше він налаштований, тим більша ймовірність, що компанія не зіб’ється з курсу.

Грамотно підібрана система KRI стає не просто інструментом контролю, а важелем стратегічного управління, що дозволяє діяти на випередження та уникати матеріалізації ризиків.