Корпоративне управління ризиками – це ключовий аспект загальної системи управління організацією, що спрямований на виявлення, оцінку та мінімізацію потенційних загроз для досягнення стратегічних цілей. Важливим компонентом ефективного управління ризиками є встановлення чітких принципів та підходів до контролю та моніторингу ризиків.

      Одним із основних документів, що встановлює рамки управління ризиками, є ISO 31000:2018. Цей стандарт визначає підходи до розробки та впровадження системи управління ризиками, що сприяють підвищенню прозорості та ефективності бізнес-процесів. Водночас існує ряд інших підходів, які застосовуються у корпоративному середовищі, зокрема модель трьох ліній захисту.

Модель трьох ліній захисту

     Модель трьох ліній захисту (Three Lines of Defense) є фундаментальною концепцією у системі корпоративного управління ризиками, яка забезпечує чіткий розподіл відповідальності між різними рівнями управління ризиками. Вона використовується в багатьох організаціях для підвищення ефективності ризик-менеджменту та внутрішнього контролю.

Перша лінія захисту – Операційне управління

        Перша лінія складається з керівників та співробітників, які безпосередньо відповідають за виконання бізнес-процесів і управління ризиками в межах своїх функцій. Основні обов’язки першої лінії включають:

• Ідентифікацію та оцінку ризиків у рамках щоденної діяльності;
• Реалізацію заходів щодо зниження ризиків;
• Дотримання внутрішніх політик та процедур;
• Моніторинг ефективності заходів контролю.

Друга лінія захисту – Функції контролю та управління ризиками

     Друга лінія виконує функцію незалежного моніторингу та нагляду за процесами управління ризиками, забезпечуючи підтримку та контроль за діяльністю першої лінії. Основні обов’язки другої лінії:

• Розробка та впровадження політик і стандартів ризик-менеджменту;
• Надання консультацій та методологічної підтримки першій лінії;
• Моніторинг та аналіз ефективності заходів контролю;
• Контроль за відповідністю нормативним вимогам та внутрішнім політикам.

Третя лінія захисту – Внутрішній аудит

     Третя лінія забезпечує незалежний контроль та оцінку ефективності управління ризиками та внутрішнього контролю. Основні функції третьої лінії:

• Проведення незалежних перевірок та аудитів;
• Оцінка відповідності внутрішніх процесів встановленим політикам;
• Надання рекомендацій щодо вдосконалення системи управління ризиками;
• Виявлення потенційних слабких місць та ризиків у діяльності організації.

      Постанова Правління Національного банку України № 194 «Про затвердження Положення про вимоги до системи управління страховика» встановлює вимоги щодо застосування моделі трьох ліній захисту для організацій фінансового сектору. Зокрема:

• Перша лінія – операційне управління, яке безпосередньо відповідає за виявлення, оцінку та контроль ризиків у щоденній діяльності.
• Друга лінія – незалежний моніторинг, який включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього контролю.
• Третя лінія – внутрішній аудит, який виконує незалежну оцінку ефективності управління ризиками та забезпечує належний рівень контролю.

Стаття 89 визначає загальні вимоги до організації системи управління ризиками, зокрема:

• Установлення єдиної політики управління ризиками, яка охоплює всі аспекти діяльності компанії.
• Визначення ролі керівництва та наглядової ради у процесі управління ризиками.
• Розподіл відповідальності між структурними підрозділами компанії для належної взаємодії між трьома лініями захисту.

Стаття 90 зосереджена на вимогах до другої лінії захисту, серед яких:

• Визначення незалежного підрозділу, що займається управлінням ризиками, розробкою політик та процедур.
• Контроль відповідності діяльності організації вимогам законодавства та внутрішнім нормативам.
• Оцінювання ефективності заходів ризик-менеджменту, що застосовуються на першій лінії.

Стаття 91 регламентує діяльність третьої лінії захисту (внутрішнього аудиту):

• Визначення вимог до незалежності та об’єктивності підрозділу внутрішнього аудиту.
• Проведення регулярних перевірок та аналіз ефективності заходів контролю.
• Оцінка відповідності діяльності організації вимогам законодавства та внутрішнім політикам.
• Надання рекомендацій щодо вдосконалення процесів управління ризиками та контролю.

Застосування вимог Постанови № 194 забезпечує:

• Підвищення фінансової стійкості – завдяки ефективному управлінню ризиками зменшується ймовірність виникнення кризових ситуацій.
• Посилення контролю – чітке розмежування функцій трьох ліній захисту дозволяє уникнути конфлікту інтересів і забезпечує незалежний моніторинг.
• Захист інтересів клієнтів – належний контроль за ризиками у фінансових установах мінімізує загрози для вкладників та контрагентів.
• Сумісність із міжнародними стандартами – положення Постанови № 194 узгоджуються з вимогами Basel III та рекомендаціями ISO 31000:2018.

Висновки

       Впровадження ефективної системи управління ризиками на основі моделі трьох ліній захисту є необхідним кроком для підвищення прозорості та стабільності організацій. Завдяки розподілу відповідальності між трьома рівнями управління ризиками компанії можуть мінімізувати потенційні загрози, покращити процес прийняття рішень та відповідати нормативним вимогам. Використання цієї моделі в поєднанні з міжнародними стандартами управління ризиками, такими як ISO 31000:2018, сприяє побудові стійкої та ефективної системи корпоративного управління.

     Постанова НБУ № 194 є важливим інструментом для забезпечення фінансової стійкості та ефективного управління ризиками у фінансовому секторі України. Її вимоги створюють фундамент для надійної системи контролю та мінімізації ризиків, що є критично важливим для сучасних фінансових установ. Впровадження системи трьох ліній захисту відповідно до цієї Постанови дозволяє підвищити рівень прозорості, посилити корпоративне управління та адаптувати організації до викликів сучасного фінансового середовища.