Стаття «A logistical nightmare: Why insurers can’t predict final claim costs anymore», що опублікована на сайті www.insurancebusinessmag.com, обговорює сучасні виклики, з якими стикається страхова галузь у процесі врегулювання претензій. Зростання вартості будівництва та значні затримки у відновлювальних роботах створили ситуацію, коли прогнозування остаточних витрат стало надзвичайно складним. Пітер Шифрін, президент компанії SGD, зазначає, що через великий обсяг претензій та затримки у відбудові важко передбачити кінцеві витрати, що ускладнює процес виплати належних компенсацій.

       Однією з основних проблем є недостатнє страхове покриття багатьох домовласників. Через зростання витрат на будівництво багато хто може виявити, що їхні страхові полюси не покривають повну вартість відновлення. Це створює невизначеність щодо реакції ринку та можливих законодавчих змін для вирішення цієї проблеми.

       Обсяг претензій також створює навантаження на ресурси страхових компаній. У звичайних ситуаціях, таких як буря в Айові, претензії обробляються швидко: пошкоджені дахи ремонтуються, і страхові виплати здійснюються оперативно. Однак у поточних умовах процес відновлення може тривати роками, що призводить до відкритих претензій та резервів, а також до нестачі персоналу для обслуговування цих претензій.

         Додаткові ускладнення виникають через зміни в будівельних нормах. Наприклад, домовласники, які раніше мали дахи з дерев’яної черепиці, тепер можуть бути зобов’язані використовувати металеві або черепичні покриття, що суттєво впливає на вартість та час ремонту. Страхові коригувальники не можуть надати остаточну оцінку витрат, поки не будуть відомі нові будівельні вимоги та розцінки підрядників.

      Події, такі як пожежі на Мауї, підкреслюють необхідність підвищення стійкості до пожеж та впровадження нових будівельних стандартів. Зростання вартості відновлення означає, що страховики та регулятори повинні ретельно переглянути використання вогнестійких матеріалів та методів будівництва.

       Технології відіграють все більшу роль у підвищенні ефективності реагування страховиків. Дослідження компанії Conning показало, що 77% страхових компаній перебувають на різних етапах інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у свої операції, причому 44% вже впровадили машинне навчання та предиктивну аналітику у свої ланцюги створення вартості. Прогнозується, що глобальний ринок іншуртеху зростатиме зі складним середньорічним темпом (CAGR) у 10,8%, досягнувши $33,73 млрд до 2025 року. У Північній Америці очікується, що цифровий страховий ринок досягне $60 млрд до 2024 року.

       Ці технологічні досягнення дозволяють страховикам швидше обробляти претензії, здійснюючи початкові виплати без необхідності відправляти експерта на місце події. Наприклад, у разі повної втрати майна, підтвердження можна отримати за допомогою супутникових знімків або інших технологій дистанційного спостереження. Це дозволяє прискорити процес обробки претензій та забезпечити швидшу виплату компенсацій постраждалим.

       У майбутньому очікується, що ШІ відіграватиме ще більшу роль у процесі обробки претензій. Однак ще більший потенціал ШІ має у сфері андеррайтингу. Дані CoinLaw показують, що станом на 2022 рік понад 75% великих страхових компаній впровадили ШІ для андеррайтингу, обробки претензій та виявлення шахрайства, і ця цифра, за прогнозами, зросте до 90% до кінця 2025 року.

       Незважаючи на технологічні досягнення, обробка претензій залишається сферою, де людський фактор відіграє ключову роль. Хоча ШІ може підвищити ефективність, повне вирішення поточних викликів потребуватиме часу та адаптації як технологій, так і процесів у страхових компаніях.

       Ця стаття привернула мою увагу, оскільки  висвітлює кілька ключових ризиків для страхових компаній:

1. Ризик неточних оцінок витрат на виплати – через інфляцію будівельних матеріалів та зміну регуляторних норм страховики не можуть точно передбачити остаточну вартість претензій.
2. Ризик недостатнього покриття – зростання вартості відновлення означає, що багато клієнтів виявляють, що їхні поліси не покривають повну вартість збитків.
3. Операційний ризик – велика кількість відкритих претензій створює навантаження на страховиків і може затримувати виплати.
4. Ризик технологічного переходу – хоча штучний інтелект і автоматизація можуть спростити процеси, їхня інтеграція вимагає часу та значних інвестицій.

        Таким чином, поточні виклики страхового ринку демонструють, що ризики, пов’язані з невизначеністю у вартості виплат, операційною ефективністю та технологічним переходом, стають критичними для страховиків. Відсутність точного прогнозування витрат загрожує фінансовою стабільністю компаній, а зростання вартості відновлення нерухомості підвищує ризик недостатнього покриття для клієнтів. Водночас стрімкий розвиток технологій змушує страховиків швидко адаптувати нові методи оцінки ризиків та управління претензіями, щоб залишатися конкурентоспроможними. Успіх на ринку вимагатиме поєднання аналітики даних, інноваційних технологій та стратегічного підходу до управління ризиками.

Докладніше за посиланням