Нещодавно ознайомився з опублікованим у жовтні цього року Global Banking Annual Review 2025 і вирішив зробити коротенькій огляд документу, визначивши найцікавіші, звісно на мій погляд, тези.

Вступ: новий банкінг — це точність, а не масштаб

Тривалий час банківський сектор жив за принципом «більше — краще»: більше клієнтів, більше активів, більше відділень. Але сьогодні ця логіка стрімко втрачає актуальність. Замість гонитви за обсягами та масштабом на перший план виходить інше — точність. У звіті «Why precision, not heft, defines the future of banking», підготовленому BCG та S&P Global Market Intelligence, подано переконливу аргументацію: у часи високої волатильності та цифрових проривів виграють не ті, хто більший, а ті, хто точніше бачить клієнта, краще управляє ризиками і вміє адаптуватися до змін.

Цей зсув парадигми не абстрактний — він має безпосередній вплив і на банківську систему України, і на інші фінансові сектори — зокрема, страхування. Якщо ми хочемо бачити ефективну фінансову систему післявоєнної відбудови, варто уважно придивитися до уроків цього глобального зрушення.

Ключова теза: точність як стратегічна перевага

У центрі дослідження — ідея, що успіх банку в новій реальності не визначається кількістю активів або розгалуженістю мережі, а здатністю приймати точні рішення у сфері ціноутворення, оцінки ризику, пропозиції продуктів і обслуговування клієнтів.

Це «точність» базується на трьох компонентах:

1. Точність в операційній діяльності: використання даних у режимі реального часу, персоналізовані продукти, гнучкі технології.
2. Точність у ризик-менеджменті: адаптивні моделі поведінкового скорингу, виявлення ранніх сигналів кризи, динамічне реагування на зміну макроекономіки.
3. Точність у капіталі та структурі: оптимальне балансування між капіталом, ризиком і прибутковістю.

Така стратегія дозволяє не просто «вижити» в умовах турбулентності, а й зростати навіть тоді, коли великі гравці втрачають позиції.

Чому «великий» більше не означає «стійкий»

Аналітики наголошують: масштаб не гарантує стійкості. Доказом стали банкрутства великих банків США у 2023 році, серед яких Silicon Valley Bank. Ці гіганти мали значні ресурси, але не змогли передбачити ризики ліквідності та неправильно оцінили вплив зростання ставок.

Це симптом більшої проблеми: структури, збудовані на старій логіці зростання, погано пристосовані до середовища швидких змін, де рішення мають ухвалюватися на основі сигналів у реальному часі.

Що роблять «точні» гравці: кейси із практики

Звіт аналізує кейси фінансових установ, які впровадили «архітектуру точності». Зокрема:

• Bank of America використовує гіперперсоналізовані пропозиції для мікросегментів клієнтів на базі машинного навчання.
• HSBC впровадив автоматизовану систему раннього виявлення стресів у кредитному портфелі, що скоротило проблемні активи на 18% протягом року.
• Ряд регіональних банків у США нарощують прибутковість через точне локальне ціноутворення, а не експансію.

Ключовий висновок: виграють ті, хто створює «цифрову мікроархітектуру» — гнучку, модульну, керовану даними.

Імплікації для банків України — і не лише банків

Цей підхід можна (і потрібно) екстраполювати на українські реалії. Питання, яке мають ставити собі і банки, і страховики: чи будуємо ми точність, чи лише масштабуємо минуле?

Для банків — це запрошення до:

• Перегляду моделей ризик-менеджменту з фокусом на адаптивність, а не лише нормативне виконання.
• Впровадження моделей повсякденного клієнтського аналізу замість генеральних опитувань раз на рік.
• Розбудови внутрішньої «архітектури даних» замість закупівлі великих CRM-систем «під ключ».

Для страхових компаній — не менш важливо:

• Замість гонитви за кількістю договорів — точна сегментація клієнтів.
• Замість стандартного підходу до андеррайтингу — інтеграція цифрових тригерів ризику.
• Замість регламентних тарифів — персоналізоване ціноутворення з динамічною індексацією ризиків.

Прозорість, дані і довіра — основа фінансової точності

У звіті також окремо підкреслюється роль відкритої взаємодії з регулятором, прозорих моделей розкриття інформації та інституційної довіри. Без цього «архітектура точності» залишиться лише красивим гаслом.

Це особливо актуально для українського фінансового сектору в умовах воєнної економіки: довіра базується не на розмірі банку чи страховика, а на якості рішень та їх публічності.

Висновки: «архітектура точності» як відповідь на невизначеність

У світі, де зміни — нова стабільність, саме точність у рішеннях, технологіях, даних і стратегіях стає запорукою не тільки прибутковості, але й виживання. Масштаб без точності — це лише більший ризик. Українським фінансовим установам настав час переформатувати свої підходи: менше — це більше, якщо воно точніше.

Докладніше за посиланням