Методології оцінки ризиків охоплюють широкий спектр підходів для аналізу потенційних загроз і вразливостей, враховуючи прямі та непрямі наслідки інцидентів. Цей документ акцентує увагу на підходах, що використовуються для оцінки ризиків, особливо в контексті критичної інфраструктури. Оцінка ризиків є багатоступеневим процесом, який починається з визначення методології, яка буде прозорою, відтворюваною та захищеною від зовнішніх впливів, що сприятиме її прийняттю всіма зацікавленими сторонами.

Огляд основних методів аналізу загроз і небезпек

1. Аналіз впливу небезпек (Hazard Exposure Analysis)

Методологія аналізу впливу небезпек (Hazard Exposure Analysis) є ключовою складовою оцінки ризиків для критичної інфраструктури. Її основна мета – ідентифікувати об’єкти, які знаходяться в зонах підвищеного ризику, таких як регіони з високою ймовірністю землетрусів, повеней чи ураганів.

Цей підхід базується на використанні геоінформаційних систем (ГІС), які дозволяють створювати інтерактивні карти ризиків. Наприклад, FEMA Flood Mapping Products надає детальну інформацію про ймовірність повеней у різних регіонах, що допомагає оцінити ризики для інфраструктури. Інший приклад – карти USGS Hazard Maps, які візуалізують ризики землетрусів із урахуванням історичних даних і геологічних умов.

Перевагою цього методу є його універсальність. Він дозволяє оцінювати як природні ризики (землетруси, зсуви, повені), так і техногенні (вибухи чи витоки небезпечних речовин). Однак, його ефективність залежить від точності вихідних даних та оновлення інформації. Наприклад, якщо дані про зміну клімату не враховані, ризики повеней можуть бути недооцінені.

2. Аналіз сценаріїв «Що, якщо» (What-If Hazard Analysis)

Цей метод полягає у створенні сценаріїв можливих подій і оцінці їхнього впливу на критичну інфраструктуру. Мозковий штурм, проведений експертами, дозволяє виявити потенційні загрози, які могли б залишитися поза увагою при використанні стандартних підходів.

Процес починається з ідентифікації ключових елементів інфраструктури та визначення потенційних загроз. Наприклад, для електромереж сценарії можуть включати масові відключення через кібератаки або пошкодження ліній через урагани. Далі експерти обговорюють питання на кшталт: “Що станеться, якщо в певному регіоні станеться відключення електрики на тиждень?”. Це дозволяє оцінити як прямі (втрата функціональності системи), так і непрямі наслідки (економічні втрати, соціальні заворушення).

Цей метод особливо ефективний для ідентифікації так званих “чорних лебедів” – подій, які важко передбачити, але які можуть мати катастрофічні наслідки. Однак, його слабкою стороною є суб’єктивність результатів, оскільки вони залежать від досвіду та кваліфікації експертів.

3. Аналіз сценаріїв загроз і небезпек (Threat and Hazard Identification and Risk Assessment, THIRA)

THIRA – це структурований підхід, розроблений FEMA, який дозволяє оцінити ризики через побудову детальних сценаріїв. Цей метод включає три основні етапи:

1. Ідентифікація загроз і небезпек. Першим кроком є визначення загроз, які можуть вплинути на інфраструктуру. Наприклад, це можуть бути природні явища (повені, землетруси), техногенні катастрофи (хімічні аварії) або соціальні ризики (терористичні акти).
2. Розробка сценаріїв ризиків. Кожна загроза описується у формі сценарію. Наприклад, сценарій урагану категорії 4 може включати опис сили вітру, кількості опадів і зон затоплення.
3. Оцінка впливу загроз. На цьому етапі аналізується, як сценарії впливають на конкретні об’єкти чи системи. Наприклад, ураган може призвести до руйнування критичних об’єктів енергетичної інфраструктури та перебоїв у постачанні електроенергії.

THIRA дозволяє оцінювати ризики для трьох типів сценаріїв: рутинних (раз на 5 років), проектних (раз на 50 років) і екстремальних (раз на 200 років). Такий підхід забезпечує системний огляд загроз і допомагає пріоритизувати ресурси для зменшення ризиків.

Переваги та виклики аналізу загроз і небезпек

Методи аналізу загроз і небезпек надають ефективні інструменти для оцінки ризиків і планування заходів із захисту. Їхні переваги включають:

• Прозорість. Використання чітких критеріїв для оцінки ризиків забезпечує довіру серед зацікавлених сторін.
• Адаптивність. Методології можуть бути адаптовані до різних типів інфраструктури та регіональних особливостей.
• Спрямованість на дії. Результати аналізу дозволяють розробляти практичні плани реагування.

Втім, існують і виклики. Для їхньої ефективності потрібен постійний доступ до актуальних даних і участь кваліфікованих фахівців. Крім того, вартість проведення детального аналізу може бути значною, особливо для малих організацій.

Висновки

Методи аналізу загроз і небезпек, такі як Hazard Exposure Analysis, What-If Analysis та THIRA, є ключовими інструментами для управління ризиками в критичній інфраструктурі. Вони дозволяють не лише ідентифікувати потенційні ризики, але й розробляти ефективні стратегії для зменшення їхнього впливу. Інтеграція цих підходів у систему управління ризиками допомагає забезпечити стійкість і безперервність функціонування важливих об’єктів у кризових умовах.