Упродовж десятиліть транснаціональні компанії (ТНК) були головними вигодоотримувачами процесів глобалізації. Вони будували ефективні ланцюги постачання, централізували операційні моделі, переміщали виробництво туди, де витрати нижчі, а ресурси — доступніші. Але світ змінився. Сьогодні глобальні гравці стикаються із дедалі складнішим геополітичним ландшафтом, де інтеграція поступається місцем фрагментації, а оптимізація — адаптації.

У новому звіті McKinsey, присвяченому викликам для ТНК у геополітично нестабільному середовищі, автори роблять чіткий висновок: компанії вже не можуть дозволити собі ігнорувати політичні ризики. Більше того, вони мають переосмислити своє стратегічне позиціонування, структуру управління та організаційну модель — і зробити це швидко.

Геополітика як новий фактор корпоративної трансформації

Нинішня ситуація якісно відрізняється від попередніх циклів. Якщо у 1990-х і 2000-х бізнес будувався навколо гасла «глобальна ефективність», то тепер зростають вагомість таких понять, як «економічна безпека», «нормативна автономія» та «локалізація ланцюгів». Війна в Україні, ескалація напруги між США і Китаєм, запровадження санкцій, експортних обмежень, нові правила контролю за інвестиціями — усе це трансформує правила гри.

Аналітики McKinsey виокремлюють десять основних чинників, які визначають нову геополітичну добу: від експортного контролю та санкцій до субсидій, торгових альянсів, обмежень на технології та промислових політик. Всі вони створюють як ризики, так і можливості — зокрема через нові точки зростання, спричинені політичними пріоритетами окремих держав.

Стратегічна відповідь: три напрями дій

У відповідь на ці виклики McKinsey пропонує лідерам бізнесу зосередитися на трьох ключових напрямках:

1. Оцінка вартості ризику.
   Компаніям слід сформувати сценарії геополітичних змін і проаналізувати їхній вплив на ключові аспекти: поставки, клієнтську базу, регуляторне середовище. Слід поставити собі незручні, але важливі питання: чи не час переоцінити вартість доступу до певних ринків? Чи готові ми до санкцій, обмежень, репутаційних втрат?
2. Перебудова систем управління та структури капіталу.
   Гнучкість у питаннях юридичної присутності, структури володіння, доступу до капіталу — стає критичною. Можливо, компанії варто розділити юридичні особи, щоб убезпечитися від санкційних ризиків. Або ж перенести прийняття рішень ближче до окремих ринків — щоб пришвидшити реакцію на локальні зміни.
3. Організаційна трансформація.
   Мова не лише про офіси і структури управління, а про всю модель роботи: від IT-інфраструктури і систем управління даними до HR-політик і залучення експертів з геополітики. Виграють ті, хто зможе поєднати глобальну стратегічну координацію з локальною гнучкістю.

Нові виклики — нові моделі

У статті підкреслюється: уніфікованої відповіді немає. Компанії з глибокою глобальною інтеграцією отримують перевагу в ефективності, але є більш вразливими до політичних рішень. Регіональні гравці мають більше локальної стабільності, але втрачають масштабність. Тож кожна компанія має знайти баланс — між централізацією і децентралізацією, між єдиною платформою і географічною адаптацією.

Геополітика як функція всередині компанії

Одним із ключових висновків звіту є необхідність створення внутрішньої функції моніторингу геополітичних ризиків. Мова йде не лише про підрозділи GR (government relations), а про інтеграцію геополітичного аналізу в ухвалення бізнес-рішень, планування інвестицій, структурування угод.

Також варто розбудовувати так звані «геосенсорні мережі» — локальні команди або представництва, які в реальному часі фіксують регуляторні сигнали, суспільні настрої, політичні зрушення. Це дозволяє діяти не постфактум, а проактивно — навіть у ситуації непередбачуваності.

Висновок: час стратегічного перегляду

На тлі зростання фрагментації, кожна компанія повинна дати собі відповідь: як змінилася моя операційна модель, щоб не лише вижити, а й перемагати у світі нової геополітики? ТНК, що зможуть поєднати адаптивність з аналітичністю, не лише витримають удар — вони створять власну конкурентну перевагу.

McKinsey наголошує: саме зараз — найкращий момент для стратегічного перегляду. Бо завтра може бути вже запізно.

Докладніше за посиланням