Відповідно до “Огляду небанківського фінансового сектору, травень 2025 року”, оприлюдненого нещодавно Національним банком України,  перший квартал 2025 року для українських страховиків позначився збалансованим зростанням активів, зростанням премій у ризиковому страхуванні та одночасним зниженням рівня виплат, що позитивно вплинуло на показники прибутковості. Водночас, попри загальну стабілізацію сектору, аналіз макро- та мікропоказників діяльності страховиків дозволяє окреслити низку потенційних ризиків, які вже проявляються або можуть загостритися в коротко- та середньостроковій перспективі.

Загальна динаміка ринку

       У І кварталі 2025 року активи ризикових страховиків зросли на 8% кв/кв (+16% р/р), а страховиків життя — на 3% кв/кв (+12% р/р). Валові премії з ризикового страхування зросли на 7% кв/кв (+36% р/р), здебільшого завдяки ОСЦПВ, де зростання премій (+28% кв/кв) було зумовлено переходом на вільне ціноутворення. Натомість премії зі страхування життя знизилися на 16% кв/кв, що, втім, є традиційною сезонною динамікою.

     Попри зростання премій, виплати за ризиковими видами страхування зросли лише на 1% кв/кв, що зумовило зниження ануалізованого рівня виплат до 39% (–2 в. п.). У страхуванні життя рівень виплат залишався на висхідній траєкторії та сягнув 28%.

       Фінансові результати сектору виявилися стабільно позитивними: прибуток ризикових страховиків зріс на 15% до 0,95 млрд грн, а страховики життя отримали 0,25 млрд грн прибутку — рівень, порівнюваний з попередніми періодами. У І кварталі лише три страховики мали порушення SCR або MCR.

Основні ризики, що формуються

1. Цінова волатильність та ризик недооцінки зобов’язань

Перехід на вільне ціноутворення за ОСЦПВ спричинив суттєве зростання премій. Водночас підвищення вартості полісів не супроводжувалося пропорційним зростанням страхових виплат (зрозуміло, що більша частина виплат, здійснених у першому кварталі, це поліси, що емітувалися по старих правилах, але…). Це може спровокувати тимчасову ілюзію прибутковості й недооцінку майбутніх зобов’язань у разі різкої зміни частоти або тяжкості збитків. Компанії, які не врахують ефекти затримки збитків (claims lag) та інфляційних поправок до резервів, можуть стикнутися з проблемою недостатнього резервування.

2. Зростаюча залежність від перестраховиків-нерезидентів

Частка премій, переданих у перестрахування, зросла з 8% до 11%, при цьому 95% з них — на користь нерезидентів. Це створює концентраційний ризик у розрахунках з іноземними перестраховиками та підвищує операційну вразливість до геополітичних або санкційних факторів. У кризовій ситуації або під час судових спорів компанії можуть стикнутися з проблемами ліквідності.

3. Фінансова концентрація та ризик системної вразливості

Частка найбільшого страховика життя перевищила 50% ринку за обсягом премій, що вказує на критичну концентрацію. З одного боку, це може свідчити про ефективність окремих гравців, з іншого — породжує ризик системної дестабілізації в разі фінансових чи операційних збоїв у такій компанії. Це також обмежує конкурентну динаміку ринку.

4. Недостатній приріст резервів збитків

Хоча резерви збитків ризикових страховиків зросли на 2%, темпи зростання премій були вищими. Це призвело до зниження коефіцієнта покриття премій резервами. Зважаючи на політичну та економічну невизначеність, це створює ризик недостатнього резервування майбутніх збитків, особливо в умовах зростання ризику катастрофічних подій.

5. Структурна трансформація інвестиційного портфеля

У І кварталі 2025 року у структурі активів страховиків спостерігалося зменшення частки облігацій та зростання частки депозитів. Така зміна свідчить про перехід до більш консервативної, але менш дохідної інвестиційної стратегії. Попри підвищення ліквідності, це знижує загальний інвестиційний дохід, що традиційно є ключовим джерелом прибутковості для багатьох страховиків — особливо в умовах коливань збитковості або підвищеного тиску на технічний результат. Відсутність стабільного доходу від розміщення резервів підвищує залежність компанії від андеррайтингового прибутку й робить її фінансову стійкість більш вразливою до зовнішніх шоків або зростання страхових виплат. Така тенденція потребує особливої уваги з боку ризик-менеджменту, включаючи регулярний перегляд структури активів з урахуванням прогнозованих грошових потоків і профілю зобов’язань.

Операційні та регуляторні ризики

• Регуляторна дія: з ринку вийшли два страховики, а три — не відповідали вимогам SCR або MCR. Це свідчить про продовження політики НБУ щодо очищення ринку, що може в короткостроковій перспективі загострити конкуренцію.
• Посилення звітних вимог для учасників НБФС: з початку 2025 року кредитні спілки перейшли на щомісячну звітність, а з квітня фінансові компанії та ломбарди щомісячно подають дані про регуляторні баланси та позабалансові зобов’язання; з липня передбачено надання повного пакета звітності раз на місяць. Хоча страховики наразі не охоплені цими новими вимогами, очевидна загальна тенденція до підвищення частоти звітності в небанківському фінансовому секторі. Це вказує на потенційне розширення звітних навантажень і для страховиків, що може вплинути на ресурсне планування функцій комплаєнсу, актуарного супроводу та ризик-менеджменту.
• Підвищення частки агентських каналів: за даними графіка 13, значну частину продажів премій за ОСЦПВ та КАСКО здійснюють агентські мережі. Це формує ризики морального хазяйнування (агенти можуть занижувати оцінку ризику заради комісії) та погіршення якості андеррайтингу (ризики можуть прийматися без належного аналізу).

Рекомендації для страхових компаній

       Враховуючи зазначене вище, страхові компанії, як на мене,  мають звернути увагу на наступні питання, проаналізувавши внутрішні процеси та нормативну документацію.

1. Перегляд методології формування резервів, з урахуванням ринкової волатильності, темпів виплат та інфляційного фактора.
2. Аналіз контрагентських ризиків перестрахування, включаючи оцінку юрисдикцій, кредитного рейтингу перестраховиків і умов договорів.
3. Посилення контролю за якістю продажів у зовнішніх каналах — розширення навчання для агентів і введення процедур верифікації.
4. Оцінка впливу структури активів на ліквідність — збалансування між безпечністю депозитів і дохідністю облігацій.
5. План дій на випадок різкого зростання збитковості внаслідок катастрофічних подій або масових позовів, із включенням сценарного аналізу.

       Таким чином, виходячи з оприлюдненого НБУ документа, страховий ринок України демонструє ознаки стабілізації та відновлення прибутковості, однак низка ризиків — структурних, операційних і регуляторних — вимагає проактивного підходу до управління. Компаніям необхідно не лише адаптуватися до змін у нормативному полі, але й оновлювати внутрішні політики ризик-менеджменту, резервування та перестрахування. Ефективна відповідь на ці виклики стане основою стійкості в умовах постійної невизначеності та високої конкуренції на ринку.