Чому ця розмова на часі

Моторне (транспортне) страхове бюро України часто сприймається як сутотехнічний орган. Воно збирає кошти, адмініструє фонди, стежить за ОСЦПВ і «Зеленою карткою». У свідомості більшості гравців ринку це «бухгалтерія від імені всіх» — структура, яка виконує закладені в законі функції й не претендує на більше.

Але світ змінився. З січня 2025 року в ЄС почала діяти Директива (ЄС) 2025/2, яка вперше ввела ESG-ризики у вимоги до платоспроможності страховиків. Паралельно зростає роль CSRD, SFDR та інших європейських актів, що встановлюють стандарти прозорості. І тепер питання звучить інакше: чи може МТСБУ залишитися осторонь цих процесів?

Формально — так, адже Бюро не є страховиком і не підпадає під дію Solvency II. Але якщо подивитися уважніше, то ESG уже «стукає у двері» Бюро. Бо йдеться не лише про страхування. Йдеться про управління мільярдними фондами, довіру до України у системі «Зеленої картки» й прозорість, без якої фінансові інститути в сучасному світі втрачають легітимність.

Що таке ESG-ризики і чому вони виходять за межі страховиків

ESG-ризики — це не про «моду» чи гучні лозунги. Це про те, що може реально похитнути стійкість фінансової установи.

• E (Environment). Фізичні ризики — повені, посухи, буревії, які множать збитки. Ризики переходу — зростання цін на енергоносії, нові регуляторні вимоги, падіння вартості активів у «брудних» секторах.
• S (Social). Втрата довіри клієнтів, соціальна несправедливість у виплатах, конфлікти навколо компенсацій.
• G (Governance). Прозорість управління, конфлікти інтересів, ефективність контролю.

У страховиків ці ризики давно в полі зору: Solvency II зобов’язує рахувати ORSA, а нова директива прямо вимагає враховувати кліматичні сценарії. Але чому це має хвилювати МТСБУ, яке не видає полісів і не рахує SCR?

Тому що ESG — це вже мова фінансового світу. Банки, інвестори, міжнародні партнери оцінюють не лише прибутковість, а й відповідність ESG-принципам. Якщо інституція управляє великими коштами, але не може пояснити, як вона контролює ESG-ризики, — довіра до неї автоматично падає.

І тут МТСБУ у зоні ризику. Бо саме воно концентрує фонди ринку, розміщує їх у банках та облігаціях, а отже — опосередковано впливає і на «Е», і на «S», і на «G». Формально директива може його й не стосуватися, але за суттю — воно вже всередині цієї гри.

МТСБУ: роль і особливості

Щоб зрозуміти, як ESG «торкається» Бюро, треба відповісти на запитання: а чим насправді є МТСБУ?

• Це єдиний адміністратор системи ОСЦПВ в Україні. Він веде центральну базу даних, забезпечує контроль за виконанням правил, виплачує компенсації у випадках, наприклад, коли винуватець ДТП не застрахований.
• Це менеджер великих фондів. Мова про кілька мільярдів гривень, які надходять від страховиків і мають бути завжди у наявності для виплат.
• Це учасник міжнародної системи «Зелена картка», що напряму пов’язує український ринок зі страховими бюро ЄС та інших країн.

На перший погляд — суто технічна функція. Ніби «операційний штаб» без власного бізнесу. Але саме в цій ролі і криється особлива відповідальність. Бо від прозорості управління фондами МТСБУ залежить довіра до всієї системи ОСЦПВ. А від того, як Бюро виконує свої міжнародні зобов’язання — імідж України у системі «Зеленої картки».

У класичному сенсі МТСБУ не рахує SCR і не проводить ORSA. Але воно працює з великими коштами, управляє ризиками колективно — від імені всіх страховиків. А це означає: ESG-принципи мають до нього таке ж відношення, як і до будь-якої фінансової установи.

Де ESG уже «торкається» МТСБУ

Навіть якщо керівництво Бюро сьогодні скаже: «ESG — це не про нас», реальність виглядає інакше. ESG-фактори вже присутні у щоденній діяльності МТСБУ, просто про них поки що ніхто не говорить цією мовою.

• E (Environment). Фонди Бюро розміщуються у банках і облігаціях. А це означає, що МТСБУ фактично впливає на те, які емітенти отримують доступ до ресурсів ринку ОСЦПВ. Якщо завтра ЄС поставить питання: чи відповідають ці банки чи інструменти критеріям стійкості, — Бюро не зможе відмовчатися.
• S (Social). Фонд захисту потерпілих — це соціальний інструмент у чистому вигляді. Кожна виплата потерпілому — це приклад реалізації «S» у ESG. Питання лише в тому, наскільки прозоро і справедливо працює цей механізм, чи всі отримують компенсацію вчасно, чи не втрачаються кошти «по дорозі».
• G (Governance). Управління фондами — це завжди історія про довіру. Чи зрозуміло, як приймаються рішення? Чи є механізми контролю за конфліктами інтересів? Чи прозора інформація про структуру розміщення коштів? У сучасному світі «G» перестає бути внутрішньою справою організації — це показник зрілості всього ринку.

Інакше кажучи, ESG уже тут. Просто його ще не називають своїм іменем.

Міжнародний вимір: Зелена картка і довіра партнерів

МТСБУ — це не лише українська історія. Воно є частиною міжнародної системи Green Card, що об’єднує понад 40 національних бюро. І саме тут тема ESG може проявитися набагато швидше, ніж ми очікуємо.

У країнах ЄС бюро вже працюють у середовищі, де діють CSRD, SFDR і нова Директива 2025/2. Там ESG — це не «мода», а регуляторна реальність. Логічно припустити, що й Рада бюро (Council of Bureaux) почне очікувати від усіх учасників системи більшої прозорості у сфері управління фондами, соціальної справедливості у виплатах і навіть уваги до екологічного контексту.

Для України це питання довіри. Якщо МТСБУ не продемонструє готовності жити за новими стандартами, це може поставити під сумнів його репутацію серед партнерів. І справа тут не в юридичному примусі, а у простій логіці: якщо решта бюро прозорі й відповідають сучасним практикам ESG, чому українське має бути винятком?

І навпаки: якщо МТСБУ почне впроваджувати ESG-принципи й робити це публічно, воно зможе отримати репутацію лідера змін. А це — додаткові аргументи на користь України у будь-яких міжнародних переговорах.

Практичні виклики для МТСБУ

На перший погляд, для МТСБУ все просто: кошти лежать у облігаціях і банках, виплати проводяться за законом, робота прозора. Але якщо подивитися крізь призму ESG, з’являється низка викликів, які сьогодні залишаються поза увагою.

• Відсутність ESG-звітності. Бюро не публікує нефінансових звітів, які б показували, як воно враховує екологічні чи соціальні ризики. У той час як у ЄС навіть невеликі страховики вже звітують за CSRD, відсутність такої практики виглядає як відставання.
• Ризики при виборі банків-партнерів. Якщо кошти фондів розміщуються в банках, які мають слабкий ESG-профіль (наприклад, історії з порушенням санкцій чи корупційними скандалами), це ризик для репутації всієї системи ОСЦПВ.
• Прозорість управління фондами. Оскільки відповідні політики не оприлюднені, не завжди розуміло, за якими критеріями ухвалюються рішення про розміщення коштів. Це породжує запитання: чи є там потенційний конфлікт інтересів, чи все працює виключно у межах найкращих практик?
• Соціальна справедливість виплат. МТСБУ управляє Фондом захисту потерпілих, і будь-яка затримка чи відмова у виплаті — це удар по «S» у ESG. Кожен конкретний випадок стає тестом на справедливість системи.
• Відсутність «ESG-культури». Навіть якщо у документах все правильно, керівництво Бюро не демонструє, що ESG є частиною порядку денного. А це сигнал і для партнерів, і для ринку: організація ще не готова до нової епохи регуляції.

Ці виклики не означають кризу. Вони означають просту річ: МТСБУ має шанс почати розвиватися у бік ESG добровільно, а не чекати, коли його змусить регулятор або міжнародні партнери.

Що робити: дорожня карта для Бюро

МТСБУ не потрібно вигадувати велосипед. Усе, що очікується від сучасної фінансової інституції, давно описано у стандартах ESG. Питання лише у готовності почати.

1. Провести «ESG-аудит». Подивитися на свою діяльність очима зовнішнього партнера: як виглядають фонди, виплати, управління? Де слабкі місця в прозорості?
2. Інтегрувати ESG-метрики у правила розміщення коштів. Умовно: обираючи банк для депозиту, дивитися не лише на відсоток, а й на його репутацію, прозорість, відповідність міжнародним стандартам.
3. Підготувати нефінансову звітність. Навіть у спрощеному форматі — але з цифрами й прикладами: які ризики враховуються, як працює Фонд захисту потерпілих, які кроки робляться для підвищення прозорості.
4. Поставити ESG у порядок денний наглядової ради. Це не «додаткова тема для доповіді», а частина управлінської культури. Навіть коротка дискусія на кожному засіданні покаже, що Бюро розуміє сучасні виклики.
5. Комунікувати із ринком і партнерами. Публічно пояснювати: «ось що ми вже зробили у сфері ESG». Це формує довіру, якої сьогодні так бракує.

Почати можна з малого. Але вже сам факт, що Бюро зробило перший крок, змінить сприйняття його ролі на ринку. І це стане сигналом: український ринок не лише «наздоганяє» стандарти ЄС, а й готовий до самостійного розвитку у сфері ESG.

Висновок. Час почати рухатися

Сьогодні МТСБУ може думати, що ESG — це «чужа історія», яка стосується лише страховиків під дією Solvency II. Але насправді Бюро вже давно у цій грі. Управління фондами, виплати потерпілим, довіра у системі «Зеленої картки» — усе це напряму співвідноситься з критеріями ESG.

Запитання не в тому, чи поширяться на МТСБУ міжнародні стандарти прозорості й сталості. Вони поширяться — рано чи пізно. Запитання в іншому: чи готове Бюро зробити крок уперед і стати лідером змін, чи чекатиме, поки його примусять?

Почати можна з простих речей: підготовки звіту, включення ESG у порядок денний ради, перегляду критеріїв розміщення коштів. Це не потребує надмірних ресурсів, але формує сигнал для ринку й міжнародних партнерів: Україна здатна мислити сучасно.

Бо врешті-решт, ESG — це не про модні абревіатури. Це про довіру. А довіра до МТСБУ — це довіра до всієї системи ОСЦПВ та українського страхового ринку.

Сергій Бабич