Європейська Комісія та Високий представник ЄС представили Стратегію щодо готовності до запобігання загрозам і кризам, що виникають, і реагування на них, спрямовану на підтримку держав-членів та посилення здатності Європи запобігати та реагувати на нові загрози.

       Цей крок зумовлений тим, що Європейський Союз стикається зі складними кризами та викликами, які не можна ігнорувати. Зростаюча геополітична напруженість і конфлікти, гібридні та кіберзагрози, іноземні маніпулювання інформацією та втручання, зміна клімату та збільшення кількості стихійних лих – ЄС має бути готовим захистити своїх громадян і ключові суспільні функції, які є критично важливими для демократії та повсякденного життя.  

      Конкретно, Стратегія включає 30 ключових дій та детальний План дій для просування цілей Союзу готовності, а також розвиток «культури готовності через дизайн» у всіх політиках ЄС.  

      Президент Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Нові реалії вимагають нового рівня готовності в Європі. Наші громадяни, наші держави-члени та наші підприємства потребують належних інструментів для запобігання кризам і швидкого реагування, коли трапляється лихо. Сім’ї, що живуть у зонах повеней, повинні знати, що робити, коли піднімається вода. Системи раннього попередження можуть запобігти втраті дорогоцінного часу регіонами, які постраждали від лісових пожеж. Європа готова підтримати держави-члени та надійних партнерів у сусідніх країнах, щоб врятувати життя та засоби до існування».  

      Комісар з питань готовності, управління кризовими ситуаціями та рівності Хаджа Лахбіб заявила: «Готовність має бути вплетена у тканину наших суспільств – кожен має відігравати свою роль. Сьогоднішні загрози є швидкими, складними та взаємопов’язаними; наша відповідь має бути більш проактивною, більш інтегрованою та більш скоординованою на європейському рівні. Використовуючи енергію наших інституцій, підприємств і громадян, ми можемо побудувати стійкість і забезпечити, щоб Європа вийшла з криз сильнішою».  

Ключові цілі та напрямки дій Стратегії включають:

• Захист ключових суспільних функцій Європи:
  • Розробка мінімальних критеріїв готовності для важливих послуг, таких як лікарні, школи, транспорт і телекомунікації.
  • Посилення накопичення критичного обладнання та матеріалів.
  • Посилення адаптації до зміни клімату та забезпечення доступності критичних природних ресурсів, таких як вода.
• Підвищення готовності населення:
  • Заохочення громадськості до вжиття практичних заходів, таких як підготовка необхідних запасів на мінімум 72 години в надзвичайних ситуаціях.
  • Інтеграція уроків готовності в шкільні програми та запровадження Дня готовності ЄС.
• Посилення координації реагування на кризи:
  • Створення Центру криз ЄС для покращення інтеграції між існуючими кризовими структурами ЄС.
• Зміцнення цивільно-військового співробітництва:
  • Проведення регулярних загальноєвропейських навчань, об’єднуючи збройні сили, цивільний захист, поліцію, служби безпеки, медичних працівників та пожежників.
  • Сприяння інвестиціям подвійного призначення.
• Підтримка можливостей передбачення та прогнозування:
  • Розробка комплексної оцінки ризиків та загроз на рівні ЄС, що допомагає запобігати кризам, таким як природні катастрофи або гібридні загрози.
• Розширення співпраці між державним і приватним секторами:
  • Створення спільної робочої групи з питань готовності.
  • Формулювання надзвичайних протоколів з підприємствами для забезпечення швидкої доступності важливих матеріалів, товарів і послуг, а також забезпечення критичних виробничих ліній.
• Посилення співпраці із зовнішніми партнерами:
  • Робота зі стратегічними партнерами, такими як НАТО, у питаннях військової мобільності, клімату та безпеки, нових технологій, кіберпростору, космосу та оборонної промисловості.

     Загалом, займаючи проактивний підхід до готовності, ЄС прагне побудувати більш стійкий і безпечний континент, краще підготовлений до зустрічі з викликами 21-го століття.

Довідкова інформація

     Звіт Niinistö про готовність та підготовленість ЄС  (The Niinistö Report on Preparedness and Readiness of the EU) дійшов висновку, що посилення цивільної та військової готовності та підготовленості Європи до реагування на сьогоднішні зростаючі виклики безпеці – у сфері охорони здоров’я, міграції, технологічної безпеки, клімату, оборони чи економіки – є нагальною справою. У звіті міститься заклик до глибокої зміни мислення та зміни у тому, як ми розуміємо та визначаємо пріоритетність готовності в усьому Європейському Союзі. У ньому також визнається, що готовність є не лише національною відповідальністю, а й спільною європейською справою, що вимагає сильнішої ролі Союзу в координації та підтримці держав-членів у цій сфері.  

     Таким чином, Стратегія зосереджується на інтегрованому підході «всі загрози», загальноурядовому підході, який об’єднує всіх відповідних учасників на всіх рівнях управління (місцевому, регіональному, національному та рівні ЄС), і загальносуспільному підході, який об’єднує громадян, місцеві громади та громадянське суспільство, підприємства та соціальних партнерів, а також наукові та академічні спільноти.

      Крім того, тісно співпрацюючи з державами-членами, Союз має можливість протистояти майбутнім кризам і може запропонувати суттєві та ефективні рішення для громадян і суспільств. Події та ризики, через які пройшов Європейський Союз в останні роки, і сильна та ефективна реакція на пандемію COVID-19 продемонстрували, як тісна співпраця між Європейським Союзом і державами-членами забезпечує кращі результати для людей і суспільств.  

Докладніше за посиланням