Що таке ризик?

Ризик тісно пов’язаний із невизначеністю, оскільки кожен бізнес-процес та ініціатива стикається з викликами та перешкодами. Відповідно до міжнародного стандарту ISO 31000:2018, ризик визначається як «вплив невизначеності на цілі організації». Цей вплив може бути як негативним, так і позитивним, що відрізняє ризик від простих загроз.

Ризик можна описати через потенційні події та їхні наслідки. Наприклад, компанія з виробництва, розташована в зоні можливих паводків, ризикує зазнати втрат через пошкодження інфраструктури та зупинку виробництва.

Ризики зазвичай виражаються як комбінація наслідків події та ймовірності її виникнення. Це дозволяє організаціям проводити аналіз ризиків на основі математичних моделей, оцінювати їхню пріоритетність і приймати відповідні рішення.

Основи управління ризиками

Управління ризиками – це процес ідентифікації, оцінки та пріоритезації ризиків із подальшим вжиттям заходів щодо їх мінімізації або використання можливостей. Це включає в себе оцінку потенційних загроз, розробку стратегій з їх усунення або пом’якшення, а також механізми реагування.

Ефективне управління ризиками передбачає:

• Інтеграцію з корпоративним управлінням та стратегією компанії.
• Використання надійних даних для прийняття рішень.
• Системний підхід до ідентифікації та аналізу ризиків.
• Впровадження контролю та механізмів моніторингу.

Виявлення джерел ризику: внутрішні та зовнішні фактори

Жодна організація не існує у вакуумі, і ризики можуть виникати як із внутрішнього, так і з зовнішнього середовища.

Внутрішні фактори ризику, зокрема:

• Операційні ризики (відмова обладнання, людські помилки, порушення стандартів якості).
• Фінансові ризики (касові розриви, ліквідність, боргове навантаження).
• Репутаційні ризики (негативний вплив через дії компанії або її представників).
• Технологічні ризики (застарілість систем, кіберзагрози).

Зовнішні фактори ризику, наприклад:

• Регуляторні ризики (зміни законодавства, штрафи).
• Економічні ризики (інфляція, валютні коливання, кризи).
• Природні загрози (погодні катастрофи, пандемії).
• Соціально-політичні ризики (страйки, зміни в урядових політиках).

Зрозуміння цих факторів дозволяє організаціям розробляти адаптивні стратегії управління ризиками.

COSO та ISO 31000: підходи до управління ризиками

COSO: Рамкова модель управління ризиками

Комітет спонсорських організацій (COSO) розробив модель управління ризиками підприємства (ERM), яка спрямована на інтеграцію ризик-менеджменту з бізнес-стратегією.

Модель COSO ERM включає п’ять основних компонентів:

1. Культура та управління – створення ефективної системи контролю.
2. Формування стратегії та цілей – управління ризиками відповідно до місії компанії.
3. Виконання ризик-менеджменту – впровадження методів реагування на ризики.
4. Інформація та комунікація – забезпечення прозорості процесу.
5. Моніторинг та перегляд – постійна оцінка ефективності ризик-менеджменту.

ISO 31000: Принципи ефективного ризик-менеджменту

Стандарт ISO 31000:2018 містить принципи, які допомагають організаціям у впровадженні ризик-менеджменту. Основні з них:

• Вбудованість у бізнес-процеси – ризик-менеджмент має бути частиною загальної стратегії компанії.
• Системність і структурованість – підхід має бути послідовним та заснованим на фактах.
• Гнучкість – здатність адаптувати ризик-менеджмент до змін.
• Інклюзивність – залучення всіх зацікавлених сторін до процесу управління ризиками.
• Забезпечення прийняття рішень – ризик-менеджмент допомагає керівникам приймати обґрунтовані рішення.

Обидва підходи – і COSO, і ISO 31000 – доповнюють один одного та можуть використовуватися організаціями залежно від їхньої структури, потреб та рівня ризиковості бізнесу.