Загроза державного саботажу: виклик для страхової індустрії
У статті «Insurance industry storing up problems on state-sponsored sabotage, warns Allianz’s Todorovic», опублікованій на Commercial Risk Online, розглядається проблема державного саботажу як нового й зростаючого виклику для страхової індустрії. Срджан Тодорович, керівник відділу політичного насильства та рішень для ворожих середовищ у Allianz Global Corporate & Specialty (AGCS), попереджає, що нинішні страхові підходи можуть бути неготовими до цих загроз, що ставить під загрозу фінансову стабільність компаній та їхніх клієнтів.
Еволюція загрози державного саботажу
За останні роки кількість актів державного саботажу значно зросла. Це включає кібератаки, диверсії на критично важливих інфраструктурних об’єктах, атак на постачальницькі ланцюги та збої у глобальних логістичних мережах. Тодорович наголошує, що:
«Ми бачимо, як уряди використовують нові технології та методи для завдання економічної шкоди своїм конкурентам, і страхові компанії повинні адаптуватися до цих змін.»
На його думку, акти саботажу, спонсоровані державами, є дедалі складнішими, і їхнє виявлення та попередження стає все важчим. В умовах геополітичної нестабільності ризик таких атак лише зростає, а відповідальність за їхнє відшкодування може стати серйозною проблемою для страхової галузі.
Недоліки традиційного страхування
Сьогоднішні традиційні страхові поліси не завжди покривають ризики, пов’язані з державним саботажем. Це залишає компанії вразливими перед новими загрозами.
«Багато корпоративних клієнтів можуть виявити, що їхні страхові поліси не охоплюють такі сценарії, як державні кібератаки або навмисні диверсії», – застерігає Тодорович.
Основні проблеми полягають у таких аспектах:
- Невизначеність щодо винуватців атак – у випадку кібератак або фізичних диверсій важко довести, що напад був спонсорований конкретною державою.
- Політичні винятки – багато страхових договорів виключають покриття збитків, якщо інцидент пов’язаний із політичним конфліктом або державним втручанням.
- Недостатність фінансових резервів – зростання кількості атак та їхня інтенсивність можуть серйозно вплинути на здатність страховиків виплачувати компенсації.
Страхова індустрія має адаптуватися
Тодорович наголошує, що страхова галузь повинна знайти шляхи адаптації до нової реальності. Це означає перегляд існуючих страхових полісів, створення нових продуктів і тіснішу взаємодію зі страховими клієнтами.
«Ми повинні бути проактивними у розробці рішень, що дозволять клієнтам отримувати ефективне покриття для нових ризиків», – зазначає він.
Можливі кроки, які можуть зробити страховики:
- Розширення страхових полісів – включення до покриття державного саботажу та кібератак, розробка нових продуктів для корпоративних клієнтів.
- Співпраця з урядами – страховики повинні обмінюватися інформацією з державними установами для ідентифікації ризиків і запобігання атакам.
- Використання нових технологій – розвиток аналітичних інструментів та штучного інтелекту для моніторингу загроз.
Проблеми відповідальності та доведення походження атак
Одним із найбільших викликів залишається питання атрибуції – тобто доведення, що певна атака була здійснена саме з санкції держави. Уряди часто діють через проксі-групи, що ускладнює встановлення винуватців та визначення відповідальності.
«Якщо немає конкретних доказів, що атака була санкціонована урядом, страхові компанії можуть відмовити у виплатах, що створює юридичні спори та викликає незадоволення клієнтів,» – пояснює Тодорович.
Необхідність зміни законодавства та регуляторного середовища
Оскільки загроза державного саботажу продовжує зростати, регулятори та законодавці мають враховувати ці виклики у розробці нових норм. Тодорович пропонує:
- Посилити державне страхування від загроз національній безпеці – створити резервні фонди для компенсації збитків, яких зазнають приватні компанії через державний саботаж.
- Оновити міжнародні договори щодо страхування кіберзагроз – запровадити чіткі визначення державного втручання у страхових контрактах.
- Розширити вимоги до ризик-менеджменту компаній – зобов’язати великі корпорації мати плани реагування на можливі загрози державного саботажу.
Висновки
Зростаюча загроза державного саботажу, від кібератак до фізичних диверсій, стає серйозним викликом для страхової галузі. Традиційні страхові продукти можуть бути неефективними у покритті цих ризиків, що вимагає переосмислення страхових механізмів та адаптації політик.
«Ми повинні розуміти, що майбутнє страхування лежить у нашій здатності швидко реагувати на нові виклики. Якщо страхові компанії не адаптуються, клієнти залишаться незахищеними,» – підсумовує Тодорович.
Тому співпраця між урядами, страховиками та бізнесом стає критично важливою для забезпечення ефективного управління ризиками у сучасному нестабільному світі.