Різке збільшення обсягу страхових премій на значний відсоток за період безумовно  свідчить про активний розвиток страховика. Що ж має зробити ризик-менеджер страхової компанії після того, як разом з колективом келихом шампанського відсвяткував таку гарну новину? Як на мене, він зобов’язаний прийти до висновку, що такий стрімкий ріст (ну, нехай, буде 64% у порівнянні з аналогічним кварталом минулого року, а в грошовому вимірі – плюс 1,2 млрд. грн.) також несе в собі низку потенційних ризиків, які можуть вплинути на діяльність компанії. Тому він має підготувати та проаналізувати перелік ризиків, серед яких в цій ситуації можуть бути наступні:​

1. Нестача капіталу для покриття зобов’язань

     Збільшення страхових премій передбачає зростання обсягу прийнятих на себе ризиків. Якщо компанія не має достатнього капіталу для формування необхідних резервів, вона може опинитися в ситуації, коли не зможе виконати свої зобов’язання перед страхувальниками у разі настання страхових випадків. Це може призвести до втрати довіри клієнтів та регуляторних санкцій.​

2. Погіршення якості страхового портфеля

     Швидке зростання премій може бути результатом прийняття на страхування ризиків з вищою ймовірністю збитків або недостатньо вивчених ризиків. Якщо компанія, прагнучи збільшити обсяги, послаблює андеррайтингові стандарти, це може призвести до збільшення частоти та розміру страхових виплат, що негативно вплине на прибутковість.​

3. Підвищення залежності від перестрахування

    З метою зменшення власної відповідальності при збільшенні обсягу премій, компанія може активніше використовувати перестрахування. Однак, надмірна залежність від перестраховиків може бути ризикованою, особливо якщо умови перестрахування зміняться або перестраховики відмовляться від співпраці. Крім того, перестрахування пов’язане з додатковими витратами, які можуть знизити маржинальність.​

4. Проблеми з ліквідністю

     Збільшення обсягу премій може створити тимчасовий ефект покращення грошових потоків. Проте, якщо одночасно зростає кількість або розмір страхових випадків, компанія може зіткнутися з нестачею ліквідних коштів для оперативного виконання своїх зобов’язань. Це може призвести до затримок у страхових виплатах та негативно вплинути на репутацію.​

5. Операційні ризики

    Різке зростання бізнесу може суттєво перевантажити існуючі операційні системи та процеси компанії. Це включає в себе ризики, пов’язані з обробкою заяв на виплату, управлінням полісами, обслуговуванням клієнтів та врегулюванням збитків. Перевантаження може призвести до помилок, затримок та зниження якості обслуговування.​

6. Регуляторні та комплаєнс-ризики

     Збільшення обсягу страхових операцій може (повинно!)  привернути підвищену увагу регуляторних органів. Якщо компанія не забезпечить відповідність зростаючим вимогам щодо капіталу, резервів та звітності, це може призвести до штрафів, обмежень у діяльності або навіть відкликання ліцензії.​

7. Репутаційні ризики

     Нездатність ефективно управляти зростаючим бізнесом може призвести до незадоволеності клієнтів, негативних відгуків та втрати довіри на ринку. Репутаційні втрати можуть мати довгострокові негативні наслідки для компанії, включаючи відтік клієнтів та зниження конкурентоспроможності.​

8. Ризик концентрації

    Швидке зростання премій може призвести до надмірної концентрації в певних сегментах ринку або видах страхування. Це збільшує вразливість компанії до специфічних ризиків, пов’язаних з цими сегментами, та може призвести до значних збитків у разі негативних подій у цих сферах.​

9. Фінансові ризики

   Збільшення обсягу премій може вплинути на фінансові показники компанії, такі як коефіцієнт збитковості, рентабельність та  достатність капіталу. Якщо зростання премій не супроводжується відповідним зростанням прибутковості, це може свідчити про неефективність стратегії зростання.​

10. Ризик зниження андеррайтингових стандартів

      У прагненні швидко збільшити обсяги премій, компанія може послабити андеррайтингові стандарти, приймаючи на страхування ризики, які раніше відхилялися. Це може призвести до збільшення частоти та розміру страхових виплат, що негативно вплине на фінансові результати.​

            Звісно, ризик-менеджер, може запропонувати і відповідні заходи по управлінню  ризиками при різкому зростанні страхових премій. Розглянемо деякі з них:

1. Нестача капіталу для покриття зобов’язань

• Посилення вимог до формування резервів – регулярний перегляд і оновлення резервної політики відповідно до зростання зобов’язань.
• Додаткові капіталовкладення – залучення інвесторів, випуск облігацій або збільшення статутного капіталу.
• Оптимізація договорів з перестрахування – розширення співпраці з перестраховиками для зменшення навантаження на власний капітал.
• Стрес-тестування – регулярна оцінка впливу можливих сценаріїв на капітальну стійкість компанії.

2. Зниження якості страхового портфеля

• Посилення андеррайтингових стандартів – впровадження більш жорстких критеріїв оцінки ризиків.
• Розширений аналіз страхових випадків – ретельне дослідження історії виплат для виявлення проблемних сегментів.
• Диференціація тарифів – встановлення вищих тарифів для ризикованих клієнтів та додаткових обмежень для них.
• Періодичний аудит страхового портфеля – оцінка ефективності андеррайтингових рішень та їх коригування.

3. Підвищення залежності від перестрахування

• Диверсифікація перестрахувальних партнерів – залучення кількох перестраховиків для мінімізації ризиків.
• Оптимізація структури перестрахування – збалансоване використання пропорційного та непропорційного перестрахування.
• Підвищення власної утримуваної частки – розрахунок оптимального балансу між перестрахуванням і власною відповідальністю.
• Моніторинг ринкових змін – оцінка тенденцій у перестрахуванні для адаптації стратегії.

4. Проблеми з ліквідністю

• Регулярний аналіз грошових потоків – прогнозування фінансових потреб на основі зростаючих зобов’язань.
• Створення резервів ліквідності – утримання достатньої кількості коштів для виконання зобов’язань.
• Залучення короткострокового фінансування – можливість використання кредитних ліній у разі потреби.
• Контроль за виплатами страхових відшкодувань – управління грошовими потоками для уникнення касових розривів.

5. Операційні ризики

• Автоматизація процесів – впровадження ІТ-рішень для оптимізації андеррайтингу, обслуговування клієнтів і врегулювання збитків.
• Посилення контролю якості обслуговування – регулярний моніторинг ефективності роботи персоналу.
• Додаткове навчання співробітників – підвищення кваліфікації персоналу для адаптації до зростаючих обсягів роботи.
• Перегляд внутрішніх процесів – аудит операційної ефективності та усунення «вузьких місць».

6. Регуляторні та комплаєнс-ризики

• Регулярний моніторинг законодавчих змін – своєчасне впровадження необхідних змін у діяльність компанії.
• Посилення контролю відповідності вимогам – проведення внутрішніх і зовнішніх аудитів для дотримання норм регуляторів.
• Забезпечення достатнього рівня капіталу – виконання вимог щодо платоспроможності та резервування.
• Документування всіх процесів – ведення прозорої звітності та забезпечення контролю за фінансовими операціями.

7. Репутаційні ризики

• Підвищення рівня клієнтського сервісу – поліпшення комунікацій із клієнтами, оперативне реагування на їхні запити.
• Прозорість у виплатах страхових відшкодувань – уникнення затримок і необґрунтованих відмов у виплатах.
• Активна робота з медіа та PR – формування позитивного іміджу компанії.
• Моніторинг відгуків клієнтів – оперативне реагування на критику та усунення недоліків.

8. Ризик концентрації

• Диверсифікація портфеля – розширення асортименту страхових продуктів та робота з різними сегментами ринку.
• Географічна експансія – розширення присутності в різних регіонах.
• Зниження залежності від одного виду страхування – розподіл ризиків між кількома напрямками діяльності.
• Регулярний аналіз ринкових тенденцій – оцінка перспектив і потенційних загроз у кожному сегменті.

9. Фінансові ризики

• Підвищення ефективності управління витратами – контроль за рівнем адміністративних витрат.
• Оцінка рентабельності – аналіз прибутковості кожного страхового продукту.
• Оптимізація інвестиційного портфеля – збалансоване управління активами для забезпечення стабільного доходу.
• Стратегічне планування розвитку – довгострокове прогнозування фінансових результатів.

10. Ризик зниження андеррайтингових стандартів

• Автоматизація оцінки ризиків – використання цифрових рішень для підвищення точності андеррайтингу.
• Розширене навчання андеррайтерів – покращення навичок персоналу у визначенні ризиків.
• Посилення процедур перевірки клієнтів – впровадження більш суворих вимог до страхувальників.
• Регулярний перегляд андеррайтингової політики – адаптація стандартів до змін ринку.

    Звісно, наведені кілька кроків з роботи ризик-менеджера страхової компанії лише  ілюстрації перших його дій при аналізі такої, на перший погляд, дуже приємної новини, як збільшення обсягу страхових премій. Порядок і процедури управління ризиками відображені у ключових документах страховика, що регламентують цю діяльність в компанії, — Політика та Стратегія управління ризиками, а також Декларація схильності до ризику.  

      Хоча значне зростання обсягу страхових премій може виглядати як позитивний показник розвитку компанії, воно несе в собі значні ризики, які потребують ретельного аналізу та управління. Страховик повинен забезпечити адекватний рівень капіталу, підтримувати високі андеррайтингові стандарти, ефективно управляти операційними процесами та дотримуватися регуляторних вимог. Лише комплексний підхід до управління ризиками дозволить компанії не лише підтримувати темпи зростання, але й гарантувати довгострокову фінансову стабільність, мати конкурентні переваги на страховому ринку та забезпечити довгострокову надійність для своїх клієнтів.