Чому важливо стежити за регламентними виплатами

Фонд захисту потерпілих МТСБУ — це один з ключових механізмів підтримки довіри до системи ОСЦПВ. Він гарантує виплати потерпілим, зокрема, у випадках, коли страховик виявився банкрутом або зник з ринку. Тому обсяг і динаміка регламентних виплат — це не лише цифри, а індикатор системного здоров’я ринку, рівня платоспроможності окремих компаній і надійності контролю з боку регулятора.

У ІІ кварталі 2025 року МТСБУ здійснило виплати потерпілим у ДТП на загальну суму 366,9 млн грн. Ця цифра є важливою не лише сама по собі, але й у порівнянні з попередніми кварталами, оскільки дає змогу простежити тренди, оцінити якість відбору учасників ринку та вчасність виведення з нього проблемних гравців.

2. Динаміка виплат у порівнянні з попередніми періодами

Порівняння з попередніми кварталами свідчить про помірне зростання навантаження на Фонд захисту потерпілих. Для розуміння масштабів наведемо дані:

• ІІ кв. 2025 року: 366,9 млн грн
• І кв. 2025 року:  290 млн грн
• IV кв. 2024 року: 175 млн грн
• ІІІ кв. 2024 року: 158 млн грн

Таким чином, за рік маємо зростання обсягу регламентних виплат у 2,3 рази. І хоча ці суми не є критичними у масштабах усього ринку, динаміка зростання викликає занепокоєння. У публікації на сайті ukrarm.org ще в січні 2024 року наголошувалось: «Підвищення обсягів регламентних виплат свідчить про збільшення частки компаній, які фактично не виконують своїх зобов’язань перед клієнтами».

Важливо враховувати, що виплати з Фонду — це вимушене реагування на системну слабкість. Кожен мільйон, виплачений постфактум, мав би бути попереджений через якісний нагляд, жорстке ліцензування та прозору діяльність страховиків.

3. Причини зростання виплат: ринкова і регуляторна оптика

Збільшення регламентних виплат у другому кварталі 2025 року є не лише наслідком окремих страхових банкрутств чи порушень. Воно може свідчити про глибші структурні проблеми ринку ОСЦПВ, зокрема:

1. Вихід з ринку недобросовісних страховиків або тимчасове припинення діяльності. Частина компаній, які брали участь у демпінгових практиках, нині або втратили ліцензії, або згорнули свою активність. Зобов’язання перед потерпілими автоматично переходять до МТСБУ.
2. Складність переходу до нової моделі ціноутворення, описаної у статті ukrarm.org. У запровадженому ризик-орієнтованому підході частина компаній не змогла або не встигла налаштувати процеси актуарного аналізу. Як наслідок — невірні тарифи, нерентабельність і фінансові труднощі.
3. Послаблення внутрішнього комплаєнсу. У низці компаній, що зникли з ринку, були зафіксовані порушення процедур регулювання, внутрішнього аудиту або фінансової звітності. Це вказує на слабку корпоративну культуру та формальний підхід до управління ризиками.
4. Збільшення кількості шахрайських випадків. Хоча у звітах МТСБУ прямо не йдеться про фрод, можна припустити, що частина збитків є результатом цілеспрямованих схем із недійсними полісами або невиконанням зобов’язань перед потерпілими з боку «тіньових» гравців.

Таким чином, зростання виплат — це не тимчасове відхилення, а дзеркало системних ризиків, яке вимагає ретельного аналізу з боку регулятора, МТСБУ та професійної спільноти.

4. Профіль отримувачів та характер збитків

Розгляд отримувачів регламентних виплат дозволяє глибше зрозуміти природу проблем на ринку ОСЦПВ. За інформацією МТСБУ, понад 60% виплат у ІІ кварталі 2025 року припадає на компенсацію шкоди, заподіяної життю та здоров’ю потерпілих. Це підтверджує, що фонд регламентних виплат дедалі частіше виконує функцію соціального захисту, а не просто підстраховує ринок у разі технічної неплатоспроможності страховика.

Особливо тривожними є такі ознаки:

• Зростання середнього розміру виплати за тілесні ушкодження. Це свідчить або про збільшення тяжкості ДТП, або про зростання інформованості потерпілих щодо своїх прав.
• Висока частка виплат у разі загибелі постраждалих, яка, за деякими оцінками, перевищила показники попередніх кварталів на 15–20%. Такі виплати є найбільш витратними та репутаційно чутливими для ринку.
• Наявність затримок у переданні справ до МТСБУ. Частина звернень надходить із затримкою, що вказує на недоліки в організації роботи або недостатню комунікацію між страховиками, ліквідаторами та потерпілими.
• Активізація звернень у регіонах, де раніше ринок був менш розвинений. Це може свідчити як про поширення тіньових схем, так і про зміну транспортного навантаження внаслідок внутрішньої міграції населення.

Отже, профіль отримувачів виплат чітко демонструє, що проблема неплатоспроможності окремих компаній виходить за межі фінансів і зачіпає фундаментальну функцію ОСЦПВ — соціальну відповідальність перед учасниками дорожнього руху.

5. Фінансова стійкість фонду МТСБУ та його межі

Після кількох років помірного навантаження, фонд захисту потерпілих, здається, знову перебуває під тиском зростання обсягу регламентних виплат. За даними МТСБУ, за ІІ квартал 2025 року з фонду було виплачено 366,9 млн грн. Це на 20,2% більше, ніж у І кварталі (305,2 млн грн), і на 36% більше, ніж у тому ж кварталі 2024 року.

Це зростання відбулося:

• попри відсутності масових аварій;
• за умов відносно стабільного рівня дорожньо-транспортних пригод (лише +1,3% до попереднього кварталу);
• за зниження частки проблемних компаній на ринку після заходів регулятора у 2023–2024 роках.

Таким чином, основне джерело зростання виплат — накопичений тягар непогашених зобов’язань з боку компаній, що залишили ринок або втратили ліцензії. У більшості випадків ідеться про виплати за ДТП, що сталися понад рік тому.

У матеріалах МТСБУ наголошується, що фонд продовжує виконувати свої зобов’язання, але одночасно міститься натяк на межі його можливостей. Цитата з повідомлення:

«МТСБУ спрямовує значні зусилля на забезпечення вчасної компенсації шкоди, водночас постійно зростаюче навантаження вимагає посиленої уваги до стійкості фінансової моделі Фонду».

Нагадаємо, що раніше в публікації «Фонд захисту потерпілих МТСБУ: ризики, які не можна ігнорувати» зазначалося: система побудована на довірі та солідарності, однак без дієвого контролю за ризик-менеджментом у самих компаніях і без притягнення винних до відповідальності ризик виснаження резервів залишається актуальним.

Особливо варто врахувати, що прямої залежності між доходами фонду (що формуються з відрахувань від договорів) і рівнем навантаження не існує: кількість договорів знижується, тоді як застарілі ризики проявляються із запізненням.

При цьому варто звернути увагу на міжнародний досвід. У країнах ЄС, зокрема в Польщі та Литві, системи гарантування страхових виплат (аналогічні фонду захисту потерпілих) розглядаються не лише як інструмент компенсації, а як чутливий індикатор загального стану ринку. Регулятори в цих країнах публічно використовують статистику з таких фондів для виявлення ранніх ознак накопичення ризиків, визначення вразливих сегментів і коригування політики нагляду. Це дозволяє своєчасно виявляти системні проблеми — задовго до того, як вони переростають у кризу. Український ринок також міг би використати цю практику, інтегрувавши аналіз динаміки регламентних виплат МТСБУ у щоквартальний ризик-профіль сектору ОСЦПВ.

6. Висновки і пропозиції

Аналіз даних за ІІ квартал 2025 року свідчить: система регламентних виплат МТСБУ продовжує справлятися зі своїми функціями, однак навантаження на фонд захисту потерпілих зростає тривожними темпами. Збільшення обсягів компенсацій — не наслідок поточної динаміки ДТП, а результат структурного дисбалансу, пов’язаного з історичними боргами неплатоспроможних страховиків.

Попри модернізацію регулювання ОСЦПВ, зокрема нові правила ціноутворення, зменшення кількості договорів та тінізація частини ризиків створюють нерівномірний фінансовий тиск. Як уже зазначалося в попередніх матеріалах (див. публікацію), запровадження гнучких тарифів вимагає високого рівня актуарного контролю, інакше виникає ризик недофінансування зобов’язань, що в майбутньому може знову лягти на плечі МТСБУ.

У цьому контексті доцільно сформулювати три ключові пропозиції:

1. Запровадити окремий регулярний моніторинг “застарілих” регламентних виплат — із деталізацією причин, періоду виникнення та компаній, що спричинили ці зобов’язання.
2. Оцінити можливість обмеження участі у ринку компаній з високим рівнем скарг і потенційного ризику несплати — через систему попереджувального контролю або актуарної перевірки.
3. Публічно обговорити нову модель фінансування фонду захисту потерпілих — із прив’язкою відрахувань не лише до обсягів підписаних договорів, але й до ризикового профілю страховика, кількості скарг і відмов у виплатах.

Таким чином, збереження функціональної спроможності фонду МТСБУ потребує системного ризик-орієнтованого підходу. Страховий ринок (перш за все в особі професійних обʼєднаннь учасників страхового ринку) має виступити активним ініциатором цієї трансформації, інакше зростає ймовірність сценарію, коли все більше компаній сплачуватимуть за чужі помилки.

У підсумку варто підкреслити головну стратегічну дилему, що постає перед ринком ОСЦПВ у нових умовах: як забезпечити баланс між свободою тарифоутворення, що стимулює конкуренцію й інновації, та необхідністю ефективного контролю за фінансовою стійкістю компаній. Надмірне регулювання може задушити ініціативу, однак і надмірна лібералізація без достатніх бар’єрів для недобросовісних гравців призводить до накопичення системних ризиків. Саме вдале поєднання актуарної гнучкості та регуляторної відповідальності має стати запорукою не лише стабільності фонду МТСБУ, а й довгострокової довіри до системи ОСЦПВ загалом